Новина про втрату мером Одеси Геннадієм Трухановим громадянства України викликала цілком зрозумілий резонанс. По суті, це перше подібне рішення щодо керівника міста-мільйонника та ще й такого стратегічно значущого, як Одеса. За даними СБУ, Труханов є громадянином РФ та власником чинного російського паспорта. В принципі, тут усе зрозуміло – громадянин країни-агресора не може бути водночас громадянином України. А отже, згідно із законодавством нашої країни, не може бути мером.
Проте у багатьох виникають питання: "Чому скандал вибухнув саме зараз? Чому не раніше?". Адже про нібито російське громадянство Труханова чутки ходять давно. Зокрема, публічні заяви про його "паспорти" неодноразово робили ексмер Одеси Едуард Гурвіц, колишній голова Одеської обласної держадміністрації Михайло Саакашвілі, низка політиків та активістів. Проте їх звернення, зокрема до правоохоронних структур, закінчувалися, по суті, нічим. Попри протести опонентів, Труханов уже тричі обирався міським головою.
Що буде далі? З одного боку, Труханов своє російське громадянство навідріз заперечує, а українське готовий відстоювати в судах, у тому числі і у Європейському суді з прав людини. Іншими словами, він має намір йти до кінця.
Також Труханов нагадав, що його повноваження припиняться лише після відповідного рішення міськради. Тобто поки він залишатиметься у "мерському кріслі", продовжуючи виконувати функції керівника міста.
З іншого боку, президент Володимир Зеленський заявив, що ухвалив рішення про запровадження в Одесі військової адміністрації та обіцяє найближчим часом призначити її керівника. Гарант Конституції України вважає: "Питання безпеки у місті надто довго залишалися без належної відповіді".
Не хочеться проводити аналогію, але щось схоже у недалекій історії Одеси вже траплялося. Досить згадати 1998 рік, коли напередодні виборів мера, на тлі серії гучних вбивств на замовлення, у місті було впроваджено пряме президентське управління. Зокрема, Леонід Кучма (тоді президент України) відправив сюди голову своєї адміністрації Миколу Білоблоцького, який кілька місяців виконував обов'язки міського голови. Попри протестні багатотисячні мітинги, чинного мера Едуарда Гурвіца було відсторонено. Вже незабаром його місце посів голова Одеської ОДА Руслан Боделан, який отримав повну підтримку Києва. За даними тодішньої ЦВК, саме він здобув перемогу на виборах. Чи виграло від цього місто? Якщо бути об'єктивним, то швидше ні, ніж так.
На відміну від тих мирних часів, зараз, у 2025-му, до місцевої влади в одеситів накопичилося чимало наболілих питань. Наприклад, про масову забудову узбережжя Чорного моря, жахливі пожежі, наслідки нещодавньої зливи, під час якої загинули щонайменше десять людей, та багато іншого.
Тобто у місті є проблеми, та їх треба вирішувати. Але чи зможе (захоче) цим зайнятися військова адміністрація? Чи увійде це до її повноважень?
Адже не секрет, що Одеса, окрім іншого, є специфічним містом… Відповідей наразі немає. Ймовірно, тому у певній розгубленості перебувають не лише більшість місцевих чиновників та депутатів. Сумніваються у позитивному результаті подальших подій навіть деякі опоненти, недруги Труханова. Навіть ходять чутки про те, що історія з громадянством має швидше підтекст політичний, а місто, як таке, з усіма своїми плюсами та мінусами (наприклад, у сфері ЖКГ) представників центральної влади мало цікавить. Мовляв, у складний час напередодні зими обстановка в Одесі може погіршитися. Воно й зрозуміло: звичайних людей хвилюють виключно життєві, побутові питання: вода, світло, опалення, відновлення будівель після російських "прильотів"...
Також городяни побоюються, що Одесу знову почне лихоманити: окрім обстрілів, розпочнеться з'ясування відносин між військовою адміністрацією, депутатським корпусом та виконкомом міськради. У місті можуть спалахнути протести, чим не забариться скористатися російська пропаганда. Хочеться вірити у краще…