Ви - перший і ніби на цей час єдиний танцювальний театр України. Як то, бути єдиними? Чи відчуваєте ви більшу відповідальність?
Так, ми перший в Україні танцювальний театр в жанрі Strip. Відчуваємо величезну відповідальність, бо водночас ми є й представниками цього стилю. На наших плечах лежить висвітлення та популяризація на більш широкий загал. Часом, дуже важко пояснювати та руйнувати стереотипи суспільства відносно жанру "18+", а особливо людям, які не дотичні до танцювального світу.
У вас велика команда, але розкажіть хто головний та хто є засновниками театру?
Перш за все ми танцювальна команда, яку дуже давно створила Анастасія Коваль. Багато років ми виходили на чемпіонати, фестивалі "World of Dance", "Challenge", "Femme fest", знімали танцювальні відеороботи, входили в 10-ку найкращих команд України. Але після повномасштабного вторгнення нас розкидало по країні і по світу, тому стояло велике питання в продовженні нашої діяльності.
Тоді наш тренер Анастасія Коваль разом з Катериною Остромогильською прийшли з ідеєю створення вистави "Повія". Це стало свіжим ковтком, певним викликом для всіх нас. Взагалі, в команді нас семеро співзасновників: Анастасія Коваль, Катерина Остромогильська, Катерина Гандзюк, Альона-Анастасія Вацеба, Маргарита Торкатюк, Анна Данько, Вероніка Здецька.
До створення театру, чим ви раніше займатись?
До створення театру ми всі танцювали в команді під керівництвом Насті Коваль, але водночас в кожної з нас була своя робота. І повірте, від деяких професій ви б здивувались, бо не всі працювали в танцювальній сфері. На жаль, і досі професія танцівника не приносить великих заробітків, ще й зважаючи на величезну конкуренцію та світ соціальних мереж, який не завжди є індикатором професійності. Серед нас є і ІТ-спеціалісти, і перекладачі, і маркетологи, і соціологи, проте, саме зараз наші професії дуже допомагають в розвитку театру.
Shadow - доволі молодий проєкт, вам рік. Проте за цей час ви вде зібрали 10 sold out і відбули премʼєру нової вистави "Гра". В чому успіх? Це звʼязки?
Зв’язки - точно не про нас. Хотілось, звісно, мати квиток в шоу-бізнес і одразу отримати контакти всіх впливових медійних людей, але ми починали, по суті, з нуля.
В чому наш успіх? Ми дуже вірили в наш проєкт, віддавали весь свій час та вкладались повністю, з головою пірнали в нові виклики та задачі. Досі згадуємо перші постановки, репетиції, перші сценарії з мурахами та метеликами в животі. Коли ви закохані в свій проєкт - це вже успіх.
Ви граєте вистави в стилі 18+, не боїтесь осудження та як тримайте цю грань між естетикою та вульгарністю?
Для нас людське тіло - мистецтво, і ми чудово розуміємо, як показати його естетично, красиво та не хамудно. Ми шукаємо нові прийоми та конструкції, в яких не буде нічого спільного з об’єктивізацією жіночих та чоловічих тіл. Ми не прагнемо сексуалізувати будь-яку стать, ми робимо те, що відчуваємо, і те, як ми себе відчуваємо. В пріоритеті, завжди краса людського тіла в стильній реалізації та влучному відображенні задумів. Для когось це може бути занадто, а для когось красиво та театрально. Ми все одно не можемо подобатись кожному, тому чекаємо на свого глядача!
Створювати такі вистави - це немалі гроші. Як та за допомогою кого ви справляєтесь?
Наразі, ми власними силами та коштами вкладаємось в проєкт, тому всі фінансові питання та витрати лежать на плечах нашої команди. Так, це дійсно немалі гроші, ще й зважаючи на те, що ми оцінюємо роботу танцівників гідно та стараємось не демпінгувати ринок, а навпаки піднімати планку та рівень оплати роботи танцівників. Створювати якісний продукт недешево, проте ми впевнені, це дасть свої плоди і ми зможемо швидко відбити витрачені кошти.
Чи плануєте вистави не тільки в Києві? Можливо тур Україною, чи навіть показати це мистецтво закордоном?
Ми задумувались про тур Україною, навіть шукали локації та обдумували, куди б в першу чергу варто було б завітати.
Але наразі, це в планах, оскільки порахувавши витрати на переїзд, монтаж реквізиту, виставлення світла та звуку - зрозуміли, що не зможемо поки собі дозволити таку розкіш. Ще й зважаючи на той факт, що цінник на квитки в менших містах буде нижчий, тому тур по Україні в нашому випадку це скоріш іміджева історія, яку ми все ж плануємо, але поки відклали до кращих часів та інвестицій. Наразі в планах - популяризувати та знайомити з новою виставою гостей столиці та їх жителів.
Звісно, дуже хочеться познайомити Європу з мистецтвом нашого театру, але наразі це неможливо, оскільки в нас половина танцівників - це чоловіки, у яких немає можливості виїхати за кордон.
Чи хотіли ви зіграти в Мулен Руж? Ви ним надихались?
Чесно кажучи, це трошки інша стилістика та в цілому напрямок. Звісно, ми добре ознайомлені та чудово знаємо, що таке Мулен Руж і з чим його їдять, проте наш танцювальний стиль більш специфічний. Він має свої особливості, які обмежують в рішеннях. Хоч після перегляду наших вистав ви б ніколи так не подумали.
Надихались ми з самого початку романом, який хотіли осучаснити та дати йому нове життя і власне бачення української класики. Бо перша наша вистава була за мотивами роману Панаса Мирного "Повія". Нас вразила трагічна доля дівчини в українському селі за часів кріпацтва, і обставини, які траплялись їй на шляху протягом життя. Ми хотіли донести глядачу і нагадати, що саме переживала наша нація в ті часи, і головне - що боротьба продовжується.
Чи отримували пропозиції сексуального характеру після вистави "Повія"? Та як на це реагуєте?
Насправді дуже любимо нашу аудиторію та дякуємо за те, що не маємо такого досвіду. Звісно, в Тік-Тоці коментарі несуться несподівані для нас, але ми не реагуємо на беззмістовні та відверто хейтерські реакції, для нас це скоріше індикатор адекватності людей. Звичайно, кожній з нас в дірект час від часу надходять дивні пропозиції з сексуальним підтекстом, але ми ігноруємо такі повідомлення. А от на сторінку театру, почали надходити пропозиції співпраці більш професійного характеру, як, наприклад, по відеозйомці, фотосесіям, гриму та рекламі. Чому ми дуже раді та завжди готові обговорити умови по співпраці.
