Як ви вирішили подати заявку на Нацвідбір Євробачення-2025, і що стало головним мотивом вашої участі?
За всі роки це моя перша заявка на Національний відбір, хоча всі ми знаємо, наскільки ця платформа — крутий трамплін для молодих артистів. Чому зараз? Насправді я просто відчула, що готова. Не заради участі, а задля перемоги. Я написала саме ту пісню, яку вважаю достойною великого світового конкурсу. Я акумулювала сили, досвід та натхнення, аби пройти цей відповідальний та зовсім непростий марафон. Я зрозуміла, що мені є про що бути на сцені Євробачення.
Чи є у вас певна стратегія, щоб вразити європейську аудиторію, враховуючи тенденції Євробачення останніх років?
Звісно, ми з командою щороку слідкуємо за конкурсом, обговорюємо успішні кейси, робимо певні свої висновки про тренди й тенденції. Та все ж я не можу сказати, що ми діяли за певною схемою чи якимись канонами, ні.
В мене було бажання поєднати українську етніку й сучасний ритм, чесну глибоку розповідь та сильний меседж, який відгукнеться в душах — в Україні та світі. І зараз, коли ми моніторимо відгуки й рейтинги єврофанів, бачимо, що багато що вдалося.
Який головний меседж несе ваша конкурсна пісня? Чи є в ній місце для відображення сучасних реалій України?
Коли тільки-но починала писати No Time to Cry, я зрозуміла, що не можу дозволити собі просто створити веселу пісню, таку, знаєте, "еге-гей!". Не той час, не ті обставини. Я думала про наш стан, про відчуття на четвертому році повномасштабної війни. Коли вранці ми прокидаємось від вибухів, страшних новин, а вже по обіді — зустрічаємось з друзями на каву, поспішаємо на роботу, живемо наше звичайне життя. Для нас це вже звучить як нормальність, на жаль. Хоча це ненормально. От і моя пісня — про нормальну ненормальність.
Коли я її писала, в мене була чітка візуалізація. Один маленький будиночок, в якому горить світло. Там живе родина. В них ніби все добре — мама готує вечерю, тато дивиться телевізор, дитина грається. Але вони сумні, адже навколо них — непроглядна темрява. І реальність їхня трохи пластикова, несправжня, вигадана. Бо неможливо жити й не помічати смутку навколо. Та попри все, є промінь світла, який завжди перемагає пітьму.
Чи плануєте ви змінювати свій сценічний образ для участі в Нацвідборі? Якщо так, то в якому напрямку?
Всю мою музичну кар’єру я потихеньку йду до себе. І зовнішньо, і внутрішньо. Чи здивую я людей під час відбору? Напевне. Адже багато хто звик мене бачити лише веселою Машею, що пише іронічні пісні. Але на мемах я точно не закінчуюсь. Я готова відкриватись з інших боків. Презентувати серйозні глибокі історії. Повертатись до власного коріння. Мій шлях розпочався ще в дитинстві саме з українських народних мотивів, яким навчав мене дідусь. Сьогодні мені подобається додавати їх в сучасні пісні.
У чому ви вбачаєте свою основну перевагу перед іншими учасниками Нацвідбору?
Не хочу порівнювати себе з іншими учасниками, адже всі ми, як на мене, молоді, цікаві, перспективні. Всі зі своїм баченням. Та я маю що розповісти про мої сильні сторони. Думаю, я дуже витривала. Позаду в мене — десятки конкурсів та змагань, випробування, виклики, хейт, якісь невдалі співпраці. Нічого з цього мене не зупинило. Я продовжую рухатись, шукати та знаходити шляхи, займатись улюбленою справою. Я дуже досвідчена, попри те, що знаходжусь лише на початку шляху. І я дуже працьовита. Готова віддаватись роботі на 200%.
Як ви вважаєте, наскільки важливою є підтримка української аудиторії для успіху на Євробаченні?
Думаю, що це як грати на полі та знати, що на стадіоні повно твоїх вболівальників. Одразу відчуваєш силу, віру в себе й наснагу рухатись вперед.
От зараз, коли я отримую слова підтримки від наших людей, в мене просто виростають крила! Я більше звикла до хейту, а тут його майже немає. І мені супер-супер приємно. Я настільки натхненна. В мені стільки ентузіазму. Це дуже важливо, коли ти розумієш, яка на тебе може чекати відповідальна місія.
Розкажіть більше про вашу співпрацю з Тіною Кароль. Чи відчуєте її вплив вашу творчість у рамках конкурсу?
Тіна прекрасна. Я просто дуже давно поважаю і захоплююсь нею. І як артисткою, і як людиною. І, звісно, я радію можливості попрацювати з нею в рамках Національного відбору на Євробачення, адже довіряю її досвіду, смаку, порадам. І, звичайно, відчуваю її вплив. Вона допомогла мені допрацювати пісню — за її рекомендацією ми додали дитячий хор, дитячий ансамбль на приспіви. І це було геніальне рішення. Пісня заграла по-новому.
Деякі артисти називають Тіну Кароль стервом. А ви як вважаєте?
Класика! Мене теж інколи називають стервом незнайомі люди. З моменту нашого знайомства у далекому 2012 році під час знімань першого сезону "Голос. Діти", Тіна завжди була чуйною і уважною до мене. В нас з нею класний конект. Тільки підтримка, добро і повага.
Ваші хіти здебільшого орієнтовані на українську аудиторію. Як ви плануєте адаптувати свою музику для міжнародного слухача?
По-перше, мені хочеться будувати своє музичне майбутнє саме в Україні. Та це не завадить мені створювати музику для міжнародної аудиторії. Як це роблять багато наших артистів. Наприклад, Go-A, Jerry Heil, JAMALA та інші. Я пишу пісні англійською, і обожнюю сучасний світ, в якому можна написати альбом вдома з братом і стати суперзіркою з мільйонами фанів по всьому світі.
Чи вважаєте ви, що політика відіграє важливу роль на Євробаченні, і як це може вплинути на ваш результат?
Думаю, Євробачення давно вийшло за рамки пісенного конкурсу. Це міжнародна платформа, де кожен транслює свої цінності, ідеї, меседжі. І наша місія — скористатись можливістю висловитись на весь світ. Показати нашу силу й слабкість. Вкотре розповісти про війну. Можливо, трішечки під новим кутом. Достукатись до душ і сердець слухачів з усього світу. Нам це точно під силу.
На вашу думку, які саме жанри та теми зараз мають найбільший шанс привернути увагу на Євробаченні?
Думаю, що перемагають пісні й артисти, але не жанри.
Чи плануєте ви додати у свою постановку елементи української культури, наприклад, фольклор чи національний костюм?
Хочеться залишити трохи простору для уяви, тож поки тримаю інтригу, аби 8 лютого кожен увімкнув трансляцію і подивився виступ під номером 5.
Що можу розповісти? Що готую номер з неймовірним Костянтином Томільченком, який був режисером переможної постановки Джамали та суперуспішного виступу Go-A на Євробаченні. З першого ж спільного колу, ми з командою одразу затвердили ідеї Кості та довірились йому на всі 100%.
Для мене важливо в номері розкрити всю глибину пісні, водночас не перевантажити глядачів. Показати різну мене — світлу, водночас трохи даркушну, сміливу, але інколи невпевнену в собі. Вірю, вам сподобається наша робота!
Якби вам запропонували співпрацю з іноземним виконавцем для підготовки до конкурсу, кого б ви обрали?
А я можу обирати тих, хто не брав участі у Євробаченні? Я мрію попрацювати з Lady Gaga дуже-дуже сильно. А ще з Pink і Bruno Mars. Цього мені було б достатньо.
Яка найголовніша критика вашої творчості, і як ви з нею працюєте, щоб удосконалити себе як артиста?
Конструктивна аргументована критика й творчі поради допомагають мені зростати як артистці щодня. Від команди, наставників, близьких. Що стосується безпідставного хейту — думаю, я навчилась не брати близько до серця. Всім подобатись неможливо.
Як ви вважаєте, чи готова українська музична індустрія запропонувати світу щось унікальне, і що саме?
100%! В нас суперспівоча нація, багато талановитих артистів і ми справжні трудоголіки. Це нас сильно вирізняє з поміж інших країн. В нас прекрасна музика, безліч крутих перспективних музикантів, молода кров. Мені здається, що ми могли б трошечки освіжити європейську музичну індустрію. Нам є що дати світові!
