Старий Новий рік - незвичайне свято з кумедною назвою, яке виникло через зміну календарів. Дата, коли Старий Новий рік настане в 2025 році, залишається незмінною - це ніч з 13 на 14 січня. Традиції цього дня часто плутають зі звичаями на Василя та Маланки, хоча насправді це зовсім різні свята - перше світське, а друге - релігійне.
Старий Новий рік 2025 залишається улюбленим святом багатьох українців. Однак ставлення священників до цього торжества не таке позитивне. Про те, чому воно вважається імперським і не має відношення до України, ексклюзивно для УНІАН розповів протоієрей Православної Церкви України, отець Михайло Омельян.
Чи варто відзначати Старий Новий рік в Україні
Михайло Омельян пояснив, як виникло це "свято". Православна церква України вже перейшла з юліанського на новоюліанський календар і всі свята, які були нерухомими, зсунулися на 13 днів. Наприклад, за юліанським календарем на 13 січня припадало свято Меланії, а на 14 число – Василія Великого та старий Новий рік.
В українській традиції на Меланії та Василя щедрують та посівають. Тепер ці свята змістилися відповідно на 31 грудня та 1 січня, і через це "свято" Новий рік за старим календарем втратило дуже багато традицій, оскільки йому вони і не були притаманні, а просто збігалися з традиціями на Меланії та Василя.
Кожному українцю, який ще досі святкує старий Новий рік 14 січня, варто зрозуміти, що ж це саме за таке "свято". Якщо заглибитись в історію календарів та календарних реформ, то ми побачимо, що старий Новий рік – це не що інше, як спогад про святкування, який притаманний лише Російській імперії та її світському календарю. Тобто це "свято" не має жодного стосунку до українських традицій та українського церковного календаря.
Оскільки ми зараз позбуваємося всього російського, то відмова від відзначення старого Нового року 14 січня буде кроком до викорінення з українських традицій непотрібних нашарувань, які лишилися з часів Російської імперії.
Як наголошує отець Михайло, якщо подивитися у церковний календар, то згідно з ним Новий рік відзначається 1 вересня. У світському календарі Новий рік відзначають 1 січня. "Свято" 14 січня виникло ось як - російський імператор Петро I у 1699-1700 роках переніс святкування Нового року з церковної дати - 1 вересня, на 1 січня, але за юліанським календарем. Таким чином цей Новий рік припадав на 14 січня. У цю дату Новий рік у Російській імперії святкували аж до 1917 року.
В українському фольклорі немає згадок про старий Новий рік, і від святкування цього "свята" в Україні варто відходити.
Що не можна робити на Старий Новий рік
За словами отця Михайла, віруючим загалом не можна ворожити, і не лише у якісь конкретні дні. Людині властиве бажання дізнатися своє майбутнє, вона думає, що завдяки цьому, можливо, буде краще жити, уникне певних помилок чи страждань і робитиме найправильніші вчинки. Але потрібно розуміти, що все знає лише Бог. Він спрямовує кожну людину до кращого і дає їй вибір, від якого й залежить її доля. Наше життя залежить і від Бога, і від нашого вибору. Кожна людина має розуміти, що вона своїми кроками визначає, що у її житті відбудеться далі.
У Священному писанні сказано: "Без волі Божої і волосина з голови не пропаде. Все буде так, як має бути, і як корисно для нашого Спасіння, у свій час і у своєму місці".
Які відомі народні традиції на Старий Новий рік
Про те, як відзначали Старий Новий рік наші предки, ексклюзивно для УНІАН розповів екстрасенс і таролог Роман Шептицький.
Найголовнішим ритуалом на старий Новий рік у наших предків було посівання. Посівальники 14 січня ходили по домівках та бажали господарям хорошого Нового року, чудового врожаю, щоб у хаті все водилося, і у господарстві все було добре. Вважалося, що посівати мають лише хлопці. Посівали зерном та монетками. Монетки господарі зберігали упродовж року, а потім могли їх витратити на свої потреби. Пшениця, якою посівали, лежала день, а потім її збирали і, як правило, нею годували тварин - зазвичай курей, щоб вони добре неслись.
Якщо посівальники засіяли у когось вдома у місті, то цим зерном варто погодувати диких птахів. За словами Романа Шептицього, існує повір’я, що, годуючи пташок чи бездомних тварин, ми також годуємо наш рід.
За старими звичаями, у тому разі, якщо до когось не мали змоги прийти посівальники, то господарі могли на початку доби 14 січня принести до хати півня, щоб у житлі була ця чоловіча енергетика. Вважалося, що саме у цей день така енергія, яку символізують хлопці-сіяльники, може у наступному році принести у дім успіх, удачу, добробут та благополуччя. А дівчата щедрували на водохресний Святвечір (за старим календарем відзначається 18 січня).
