Через тиждень після Великодня деякі українці відзначають свято Красна гірка – у ці дні поминають померлих. Деякі люди вважають, що це те саме, що й Радониця, але думки вчених щодо цього свята розходяться, а в народі звичаї дещо змішались.
Кандидатка історичних наук і етнологиня Анастасія Кривенко ексклюзивно для УНІАН розповіла, як виникло це свято, які були традиції у наших предків і чи можна працювати на Красну гірку.
Що потрібно робити на Красну гірку?
Анастасія Кривенко в коментарі для УНІАН пояснила, що цей день має російський слід: "Якщо відкрити етнологічні книги, то Красна гірка відразу асоціюється з російською традицією. З одного боку, кажуть, що це те ж саме, що Проводи. Ми знаходимо перші згадки про Красну гірку у книзі Микола Костомарова (19 століття), і він якраз говорить про те, що Красна гірка – це термін та звичай, характерний для Росії і це те ж саме, що Проводи, Провідний тиждень. Тобто ті ж самі звичаї поминання своїх предків, але є свої нюанси.
Є записи, які зробили мої колеги з Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України у 2000 роках – на території Луганської та Харківської областей, які межують з РФ, використовують термін Красна гірка і ним називають неділю після Великодня. І дехто навіть відмежовує поняття Красна гірка та Проводи – кажуть, що у неділю Красна гірка, а у понеділок чи вівторок – Проводи. Але у різних селах кажуть по-різному – одні звикли поминати померлих на Красну гірку, другі – на Радоницю, а треті – на Проводи. Але при цьому немає різниці в обрядовості.
Є ще згадка у Павла Чубинського (19 століття), що Красна гірка – це свято, яке відзначали 22 квітня. Полягало у тому, що молоді люди збиралися на галявині, обирали дуже гарну дівчину й одягали її в зелень, робили їй вінок, садили на лавку й клали біля неї сметану, масло, молоко, водили хороводи, танцювали. Потім дівчина роздавала добро. Крім того, вона кидала вінок дівчатам, і його треба було зберігати упродовж року. Олекса Воропай, посилаючись на Чубинського, писав що таким чином люди закликали весну, а молодь грала в різні ігри, зокрема, пов’язаними зі шлюбними мотивами.
Є інформація, що в Росії Красна гірка – це теж неділя після Великодня, і в цей день хлопці та дівчата з різних населених пунктів збиралися десь за селом, водили хороводи, проводили певні "ярмарки наречених", оскільки там молодь знайомилася та вибирала собі пару на майбутнє, щоб потім свататись."
Що не можна робити на Красну гірку
Заборони на Красну гірку в Україні такі ж самі, як і на поминки/Радоницю.
Раніше ми розповідали, що не можна робити на Радоницю – займатися тяжкою фізичною працею, ставити огорожу, шити, білити стіни і грати весілля. Тож стає зрозуміло, чи можна на Красну гірку працювати – такі дії у наших предків не віталися.
Чи можна на Красну гірку прибирати на цвинтарі
У деяких регіонах України, які межують з РФ, на Красну гірку є лише поминальні звичаї, які такі ж самі, як і на іншій частині української території. І здавна наші предки їздили на цвинтар поминати померлих, тому це робити можна.
Як катати яйця на Красну гірку
Етнологиня розповіла про звичай свята, що існував у наших предків. Люди брали одне яйце і зверху легесенько обкатували його довкола гробу, а потім могли закопати або розбити об могилу, почистити і розділити між собою та з’їсти. Але це відбувалося лише для того, щоб "почастувати" покійного.
Ритуал з яйцем, як і залишення інших продуктів на могилах, - це своєрідне частування померлих предків, які мали отримати частку великодньої трапези, вдовольнитися, що їх шанують, пригощають і потім сприяти добробуту своїх живих нащадків.
Етнологиня та кандидатка історичних наук.
Закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка. Є науковою співробітницею відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України. Займається дослідженням демонології, обрядів та звичаїв українського народу.
Завідувачка відділу етнографії Музею народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького. Веде етнологічний блог на своїй сторінці в Instagram.
