Кожен українець, який хоча б раз у житті бував в Одесі, знає, що це не просто місто, а справжня, та сама "перлина", що сяє на березі Чорного моря. Байдужого ставлення до неї бути не може - одні лають її за незрозумілі для приїжджого транспортні розв'язки і вічно наповнені людьми пляжі, інші закохуються в місцевий колорит і неповторну культуру з першого погляду.
Однак і ті, й інші рано чи пізно, навіть хоча б заради екзотики, вирішують покататися одеським трамваєм і, виявляючи себе пасажирами громадського транспорту, розуміють, що за проїзд в Одесі платять не так, як у більшості українських міст.
Як працює громадський транспорт в Одесі і чому оплачувати потрібно в кінці
Головна причина, судячи зі слів одеситів, полягає в тому, що раніше проїзд в Одесі на трамваях і маршрутках був справою дуже нетривалою. Будь-який маршрут займав мало часу - подорож з пункту А і пункт Б можна було назвати короткою.
Найдовшим маршрутом, на той момент, був проїзд від вулиці Паустовського, нині перейменованої на вулицю імені Лицарів Зимового походу (на честь героїв 28 окремої механізованої бригади) до вокзалу, а потім від вокзалу до вулиці імені Академіка Вільямса, нині перейменованої на вулицю імені Євгена Чикаленка.
Тільки коли в Одесі з'явилися автобуси-"богдани" наприкінці 90-х, міська влада змогла збільшити шлях їзди, і багато маршрутів стали розділяти за зонами оплати. Наприклад, якщо ви їдете селищем Котовського, то платити потрібно було одну гривню, а до будинку меблів - півтори.
Така система була зручна і пасажирам, і водіям - перші заходили в транспорт, а потім на виході говорили, на якій зупинці вони сіли в автобус, щоб можна було порахувати вартість проїзду. До того ж, подібну тактику підтримали і водії - наприкінці поїздки їм не доводилося відволікатися від водіння, щоб розрахувати пасажира. Необхідність оплачувати проїзд в Одесі саме так тривала недовго, зараз уже багато років тариф фіксований незалежно від відстані, але традиція збереглася досі.
