Українська відповідь Трампу. Що передбачає фінальна угода про корисні копалини

Україна представила нову, покращену версію майбутньої угоди зі США про корисні копалини. Водночас, Трамп продовжує гнути свою лінію про стягнення з України міфічних сум боргів. Експерти проаналізували, що обіцяє нам потенційний документ.

Словосполучення "угода про корисні копалини" вже остогидло усім українцям – через надмірний хайп та кабальні умови, що висуває нашій державі Дональд Трамп. Президент США в рамках своєї обіцянки завершити війну вимагає від України повернути неіснуючі борги – а саме надану у вигляді грантів американську допомогу ще за каденції його попередника Джо Байдена. При цьому весь час фігурують різні суми, значно більші за реальну вартість наданої допомоги – 100 мільярдів доларів, 350 мільярдів, подекуди 500 – апетити пана Трампа мінливі, як погода.

Початкова версія угоди не публікувалася, проте відомо, що вона містила неприйнятні для України умови – жодних гарантій, а лише вимоги із присмаком колоніалізму. Українська сторона очікувано відмовилася підписувати драконівський договір, натомість останні два тижні уряди обох держав розробляли інший варіант угоди, який мав би задовольнити обидві сторони.

Каменем спотикання стало питання гарантій безпеки, на яких весь час наполягає Україна. Американська сторона заявляє, що жодних гарантій не передбачається, а договір потрібен лише для повернення нібито вкладених в Україну коштів. Проте наразі український уряд запевняє, що це питання таки було врегульовано – у фінальній версії документу.

Що передбачає нова версія угоди

26 лютого уряд схвалив підписання угоди про корисні копалини зі США. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що кінцевий варіант угоди готовий, і уряд уповноважить міністрів на її підписання. Підписантом від України, як очікується, буде перша віце-прем'єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко. В ЗМІ також з'явився повний текст нового договору.

"Ця угода напряму прив'язана до гарантій безпеки. Ні президент України, ні уряд України не будуть розглядати цю угоду і підписувати її у відриві від гарантій безпеки України", - заявив Шмигаль при представленні документу.

За його словами, США в цій угоді визнали внесок України у зміцнення міжнародного миру і безпеки, "добровільно відмовившись від третього за величиною у світі арсеналу ядерної зброї", що є прямим посиланням на Будапештський меморандум.

Нині ця угода називається "Угодою про встановлення правил та умов інвестиційного фонду відновлення України", тобто передбачає створення урядами США та України спільного фонду, доходи з якого можуть бути спрямовані на повоєнну відбудову нашої держави.

Згідно з текстом документу, уряд України вноситиме до Фонду 50% надходжень, отриманих від усіх природно-ресурсних активів у державній власності (родовищ корисних копалин, вуглеводнів, нафти, газу та інших) та відповідної інфраструктури (портів та терміналів скрапленого природного газу) за згодою обох сторін.

"Внесок України – це частина наших доходів майбутніх, що важливо – не існуючих чи попередніх. Ця угода про майбутнє. Тобто майбутні доходи, отримані Україною від ренти або ліцензії на корисні копалини, від дивідендів на об'єкти інфраструктури, які використовуються для транспортування чи видобування корисних копалин", - наголосив Шмигаль.

В документі це закріплено таким пунктом: "Щоб уникнути сумнівів, такі майбутні джерела надходжень не включають теперішні джерела надходжень, які вже входять до складу загальних доходів бюджету України. Часові рамки, обсяг та стабільність внесків будуть визначені далі в угоді про Фонд".

Передбачається, що Фонд інвестуватиме внесені кошти в розвиток, відновлення і безпеку України. Фондом управлятимуть уряди України і США.

"Внески, зроблені у Фонд, будуть реінвестуватися принаймні раз на рік в Україну з метою сприяння безпеці, захисту та процвітанню України, що буде додатково визначено в угоді про Фонд. Угода про Фонд також матиме положення щодо майбутніх дивідендів", - сказано в тексті угоди.

Крім того, наголошується, що уряди США та України "мають намір, щоб інвестиційний процес призводив до створення можливостей для розподілу додаткових коштів та більшого реінвестування для забезпечення достатнього надходження капіталу для відбудови України".

Звучить все напрочуд солодко, але чи дійсно саме таким чином угода працюватиме на практиці, та чи зможе такий документ захистити Україну від повторного російського вторгнення?

Туманні перспективи безпекових гарантій

У документі вказано, що уряд Сполучених Штатів Америки підтримує зусилля України отримати гарантії безпеки, що необхідні для створення тривалого миру. Але, як відмічають у The New York Times, це дуже розпливчасте формулювання, яке не свідчить про зацікавленість Штатів надавати нам справжні обіцянки.

Варто зазначити, що опублікована угода має попередній характер і, по великому рахунку, ще нічого не вирішує. Як розповів прем'єр Шмигаль, після підписання цього документу уряд України спільно зі США почне розробляти наступний договір – власне, про створення вищезгаданого інвестиційного фонду.

"Тобто ця угода носить попередній характер перед тим, як ми почнемо дуже конкретно, із залученням вже міжнародних юристів, глибоко пропрацьовувати угоду про створення цього Фонду", - пояснив очільник Кабміну.

Процедура, за його словами, виглядатиме наступним чином: уряд уповноважить міністрів на підписання цієї попередньої угоди. Ці представники уряду будуть присутні в делегації. Після домовленостей президентів України і США про гарантії безпеки, в їхній присутності представник уряду України підпише попередній договір. Далі розпочнеться робота над імплементацією підходів до гарантій безпеки і над розробкою конкретної угоди про створення спільного українсько-американського інвестиційного фонду для відбудови України.

Те, що текст найпершої, але не найважливішої угоди було фіналізовано, підтвердив і президент України Володимир Зеленський. Він також окреслив, що у кінцевому варіанті угоди про корисні копалини зі США ніде не сказано, що Україна є боржником за надану в минулому допомогу.

"Головні питання, які там порушував саме я, - звучать там дуже непогано. І дійсно, команди попрацювали. І українці, і американці. Головне для мене було - що ми не є боржниками, незважаючи на те, що і де звучить у медіа. В угоді немає ні 500 мільярдів боргу, ні 350, ні 100 мільярдів. Тому що це було б несправедливо по відношенню до нас!" - сказав Зеленський.

Президент наголосив, що про гроші ще рано говорити, тому що це рамкова угода. За його словами, на сьогодні ще не можна нічого відшкодовувати, тому що немає договору.

"Наступний договір - про Фонд. І там будуть уже якісь партнерські відносини, гроші тощо. І наступний договір уже буде мати обов'язкову ратифікацію в парламенті України", - зазначив Зеленський.

Тож, якщо вірити словам українських топ-посадовців, скандал тривалістю у кілька тижнів майже вичерпано: сторони досягли нехай проміжного, але компромісу – перемога! Проте, США очікувано додали ложку дьогтю у цю бочку меду. Так, Трамп вже встиг зазначити, що не збирається давати Україні "забагато", має намір повернути "витрачені $350 мільярдів" та навіть заробити зверху.

"Я не хочу більше витрачати гроші на Україну. Я не даватиму надто багато гарантій. Ми попросимо Європу зробити це, але зробимо все можливе, щоб переконатися, що все пройшло добре", - відреагував американський президент.

Водночас, Трамп заявляє, що український президент прибуде у Вашингтон на підписання угоди вже у цю п’ятницю, 28 лютого.

"Ми добре просуваємося з росією та Україною. Президент Зеленський збирається приїхати в п'ятницю, це підтверджено. І ми збираємося підписати угоду, яка буде дуже великою угодою", - сказав Трамп.

Це лише зайвий раз підтвердило, що у американського президента "сім п’ятниць на тиждень", адже буквально за кілька годин до того він стверджував, що не чекає на Зеленського, і той може приїхати, "якщо сам хоче". Очевидно, "білий шум" суперечливих заяв ще триватиме, тож, як показує практика, треба дивитись саме на дії очільника США, не зважаючи на його слова…

"Значення якоїсь угоди коштує дешевше за вартість паперу"

Експерти та чиновники сходяться на думці, що оцінювати кінцевий результат поки що зарано. Проте в цілому остаточний текст угоди є більш позитивними для України, аніж попередній документ.

Економіст Олег Пендзин у коментарі УНІАН зазначає, що в опублікованій версії йдеться не про "рідкісноземельні метали" (як спочатку помилково окреслив свої апетити в Україні Трамп), а про весь комплекс корисних копалин на території України.

"Ця угода докорінно відрізняється від тих інсайдів, які були в першому варіанті, який привіз міністр фінансів США. В цій угоді немає жодної цифри – ні 350, ні 500, ні 100 мільярдів доларів. І це не може не тішити просто тому, що будь-яка цифрова ситуація викликає багато зауважень, і якби там були цифри, ніхто б цю угоду не підписував", – каже він.

Економіст наголошує, що угода, спершу привезена міністром фінансів США Бессентом, була саме механізмом повернення грантів, наданих адміністрацією Байдена.

"Тобто логіка полягала в тому, що від нас вимагали повернути гроші, які нам надали у вигляді грантів. Як на мене, це абсолютно неприпустимо, і ми вже побачили декілька файних речей у новому документі", - розповідає експерт.

Серед них Пендзин зауважує пункт про те, що українська частина наповнення Фонду не буде включати те, що є на сьогодні джерелами наповнення державного бюджету.

"Тобто всі рентні платежі добувних компаній – Укргазвидобування, Нафтогазу, Укрнафти – все це буде далі спрямовуватися до держбюджету. Наповнювачем української частини Фонду будуть нові корисні копалини, які будуть розроблятися. Це однозначний плюс", - підкреслює експерт.

За його словами, у нинішньому варіанті угоди мова йде не про те, що хотів Трамп – повернути надане українцям, і новий підхід набагато більше відповідає інтересам України.

"В принципі, я думаю, що нічого поганого не буде. Мені більше видається, що це більше потрібно Трампу, а не нам. Йому потрібно показати власному виборцю, що він хоч чогось досяг", - зауважує Пендзин.

Що стосується потенційних гарантій безпеки, економіст згадує підписання угоди про гарантії безпеки президентом Зеленським та президентом США Байденом у червні 2024 року, про що зараз чомусь не згадується.

"Менше року минуло, хтось про неї зараз згадує? Я це до того, що підписати можна все, що завгодно, але часто значення якоїсь угоди коштує дешевше за вартість паперу, на якому вона підписана. Тому, коли я чую про гарантії безпеки, я вважаю, що найкращі гарантії безпеки – це Збройні Сили України. Будуть там гарантії безпеки чи ні – мало підписати, треба мати бажання і політичну волю їх виконувати", - вважає Олег Пендзин.

Деталі – в майбутньому

Народний депутат Ярослав Железняк, у свою чергу, вказує на те, що у цій рамковій угоді немає жодних деталей, тому й аналізувати її наразі передчасно.

"Чи це добре, чи погано? Моя професійна відповідь – ми не знаємо. Тому що цей перший документ говорить про те, що всі деталі, всі нюанси, всі відсотки розподілення, всі моменти щодо управління Фондом, як далі використовуються ці гроші – будуть розроблятися окремою угодою в майбутньому. Тому цей документ достатньо рамковий. Моя думка – не найгірший", - сказав нардеп.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин також вважає, що угода може ще змінитись, до того ж цей документ ще не підписаний.

"Як я розумію, перемовини тривають. Але якщо спиратись на доступні публікації, угода значно трансформувалась і стала більш прийнятна для України ", - зазначає він у коментарі УНІАН.

Шевчишин звертає увагу, що в документі є пункт щодо того, що буде вносити Україна, але які кошти будуть вносити США – досі під питанням.

"Це будуть вже витрачені кошти, які були надані грантами та військовою допомогою, або це будуть кошти з заморожених російських активів, або це будуть інші ресурси – поки невідомо", - зауважує аналітик.

А фінансовий аналітик Олексій Кущ досить скептично ставиться до факту відсутності у цьому варіанті угоди сум умовних боргів України.

"З останньої версії, наприклад, взагалі прибрали будь-які цифри, замінивши їх дипломатичними формулюваннями, але найважливіше незмінне - мета, якої прагне досягти Дональд Трамп підписанням цього документа. Здається, ця мета жодним чином не стосується корисних копалин як таких, вони — лише інструмент для досягнення зовсім інших цілей", - написав він на своїй Facebook-сторінці.

Кущ зазначив, що США хочуть зафіксувати суму, яку вони витратили та ще витратять на підтримку України, і навіть, якщо цю цифру приберуть із рамкової угоди, вона все одно вирине у наступних документах.

"До цієї суми ввійде усе: і суми прямої бюджетної підтримки, і вартість поставленої зброї та боєприпасів, включаючи й ті поставки, строк придатності яких закінчувався, і надання яких Україні було своєрідною "безкоштовною утилізацією", - вважає аналітик.

На його думку, таким чином Трамп хоче виправити "помилку" (у його розумінні) "марнотратного" Байдена. Але просто вимагати повернення якоїсь суми неможливо, адже допомога США йшла у вигляді грантів чи позабюджетних постачань зброї.

"Ці "подарунки" не можна просто так матеріалізувати у вигляді боргу, адже немає відповідних бюджетних проводок, і ніхто в Україні не підпише протоколу про так званий новий борг, виявлений через обставини, що раптом змінилися через вибори у США", - зазначає Олексій Кущ.

Тому, за словами аналітика, значно простіше закласти цей борг в додатки до угоди про використання природних ресурсів. Головне в якій — не набір природних ресурсів, а зафіксована сума компенсації на користь США з боку України за раніше надану допомогу.

А що ж далі? На думку більшості експертів, Україна має продовжувати "гнути свою лінію", адже від цього напряму залежить наше майбутнє. Трамп любить багато говорити, піднімати хвилі хайпу довкола своєї персони, але зрештою його руки зв’язані тим, що, якщо він здасть Україну Путіну, це буде проявом слабкості у очах його ж виборців. Тобто, по факту, політичним самогубством.

"Обережно скажу, що я в захваті від роботи української команди на переговорах з американцями. Поки що ми йдемо по найкращому сценарію з можливих. Тільки не кажіть це Трампу. Як побачите його, скажіть йому, що він найвидатніший переговорник у світовій історії. Будь ласка. Вам не складно, а йому приємно буде", - коротко окреслив висновок публіцист, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар.

…Наразі ще рано говорити про зраду чи перемогу від договору, адже рамкова угода ще навіть не підписана, потік голосних заяв з міфічними сумами боргів зі США вже не спинити, а деталі українсько-американського партнерства ще будуть розроблятися в майбутньому. Проте погодження більш сприятливих для України умов однозначно є гарною новиною. Наша держава не має боргів перед США, а якщо згадати Будапештський меморандум, то, по факту, заборгували нам. Але, на жаль, ми маємо рахуватися з амбіціями нового президента Сполучених Штатів. І головне – вигризти для себе прийнятні умови будь-якого договору, який наблизить Україну до довгоочікуваного і справедливого миру.

УНІАН в Google News