Ніхто не знає, яку мету переслідують США у сфері торгівлі, і чи є якась стратегія. Мита то з'являються, то зникають, а погляди президента США Дональда Трампа змінюються з кожним днем.
Видання Foreign Policy пише, що ідея про те, що Трамп намагається змусити інші країни обмежити свої зв'язки з Китаєм, пояснює, чому тільки китайські товари оподатковуються митами в розмірі до 145%, тоді як на всі інші мита припинені.
Якщо метою є поділ, то план Вашингтона має змусити уряди по всьому світу запровадити свої торговельні бар'єри проти Китаю або зіткнутися з повторними високими митами після закінчення 90-денного пільгового періоду. Але у цього плану є кілька недоліків.
Нашкодить США більше, ніж Китаю
Міжнародний валютний фонд вважає, що торгові війни знизять зростання ВВП США цього року на 0,9 відсоткового пункту, тоді як Китай постраждає лише на 0,6 відсоткового пункту.
Китай постачає приблизно три чверті американського імпорту деяких високотехнологічних, важкозамінних електронних ґаджетів, як-от смартфони та комп'ютерні монітори. В умовах, коли збільшити виробництво у США неможливо, а альтернативних постачальників немає, американські споживачі незабаром зіткнуться з різким зростанням цін на такі товари. Китай же може обійтися без американського імпорту, адже країна імпортує зі США недорогі, легко замінні товари, як-от нафта та соєві боби.
У Китаю також є кілька козирів у рукаві. Приміром, ліки, оскільки китайські фірми виробляють майже половину світових поставок інгредієнтів-прекурсорів антибіотиків. Однак ще більший вплив Китай чинить у галузі рідкоземельних металів - китайські компанії займають близько 90% світових потужностей з їхньої переробки.
Чи підтримають країни США, якщо доведеться вибирати сторону
Європа - головний приз у цій справі, і дії США означають, що відмова від ризиків, пов'язаних із Китаєм, відійшла на другий план у списку справ європейських політиків.
В інших країнах світу картина не виглядає більш багатообіцяючою для американських зусиль щодо розв'язки. Китай є найбільшим торговельним партнером більшості країн, уряди яких, ймовірно, двічі подумають, перш ніж розірвати зв'язки з Пекіном.
Своєю чергою, логічною стратегією для більшості країн буде збереження зв'язків як зі США, так і з Китаєм - наприклад, шляхом надання Трампу поступок, які мають гарний вигляд на папері, але мало що значать на практиці.
США стали загрозою
Багато політиків визнають, що головною загрозою у світі сьогодні вони вважають США, а не Китай. Серед союзників Вашингтона запальна риторика Трампа, погрози захопити Гренландію і катастрофічна зустріч у лютому з президентом України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті настільки сильно вдарили по довірі до Штатів, що позиція країни стала політично токсичною. Багато союзників також сумніваються в доцільності будь-якої угоди, яку Трамп може скасувати за своєю примхою.
Торгова війна США і Китаю
Китайський бізнесмен Роберт Ву в колонці для The New York Times писав, що президент США Дональд Трамп уже провалив торгову війну проти Китаю. Ситуація вже вийшла з-під контролю, загрожуючи світовій торгівлі та завдаючи шкоди іміджу Штатів. Головна проблема американського лідера в тому, що він вважав, що Пекін підкориться волі Вашингтона.
Зі свого боку журналіст і економічний експерт Алан Бітті у своїй колонці для Financial Times зазначив, що за десятиліття важелі впливу США на глобальну торговельну систему ослабли в порівнянні з Китаєм. За його словами, тепер навіть Трамп розуміє, що США більше не є незамінними.
