Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не висунув жодного судового позову до компанії Cargill як ексвласника "Дельта Банку". Всі юридичні претензії чомусь обмежуються іншим ексвласником Миколою Лагуном та низкою топ-менеджерів, які наразі перебувають в бігах за межами України.
Про це колонці на "Цензорі" пише журналіст та блогер Сергій Лямець.
Як зазначає журналіст, нещодавно видання "РБК-Україна" нагадало про історію банкрутства "Дельта Банку", Миколи Лагуна та американської групи Cargill.
"Минуло вже багато років, але попри великі зусилля мільярди гривень залишаються неповернені… Україна гарячково шукає кошти на оборону. 500 млрд грн необхідно знайти до кінця 2024 року… У пошуках рішення, депутати вирішили взяти у борг 216 млрд грн, а решту знайти через підвищення податків чи економію на важливих видатках", – йдеться в його аналізі.
Сергій Лямець звертає увагу, що старі борги банків – це джерело наповнення бюджету. Більш ніж 400 мільярдів гривень виведено з ліквідованих українських банків. У судах, а також на різних етапах розслідування, знаходяться тисячі справ, за якими можна притягнути конкретних осіб до відповідальності та повернути кошти до бюджету. Проблема у правоохоронцях, які вже котрий рік саботують ці розслідування, але і політичної волі замало.
"Кейс "Дельта Банку" є зразковим, бо у ньому було усе: і величезні крадіжки, і кримінальні схеми, і ошукані вкладники, і навіть залучення іноземних forensic-розслідувачів для повернення коштів з-за кордону. "Дельта Банк" залишив по собі понад півмільйона ошуканих вкладників… наприкінці липня 2024 року Фонд гарантування програв суд власнику збанкрутілої "Дельти" Миколі Лагуну… З перемінним успіхом, суди вже тривають роками. Численні перемоги та програші у суді жодним чином не вирішують головну справу – виведені з банку гроші не повертаються", – пише він.
Сергій Лямець акцентує, що проблеми не лише з паном Лагуном. "Дельта Банк" мав ще одного великого акціонера – це була американська група Cargill, яка наразі веде бізнес в РФ.
"Про кейс Cargill я писав ще в часи введення тимчасової адміністрації. Згодом були гучні заяви Фонду та відкриті кримінальні провадження… коли банк збанкрутував, Cargill вкрай негарно вивів з нього "живі" гроші. Згодом Фонд заявляв, що визнав нікчемними окремі угоди, повʼязані з виводом і розпочав низку судових процесів, вказував що з Дельта Банку були виведені активи на 100 млн дол через операції з акредитивами корпорації Cargill. Але на сьогодні у Фонду до Cargill немає судових претензій", – пояснює журналіст.
За його словами, події відбулися напередодні введення тимчасової адміністрації, що дало підстави вважати, що "Дельту" та Cargill попередили, і вони почали рятувати що можуть.
А саме 5 лютого 2015 року в Києві були підписані 9 договорів про відступлення права вимоги, якими Cargill продав оформлене ним же право вимоги до "Дельти". В угодах фігурували чотири українські компанії: "Іллічівський зерновий порт", "Будбуд Іллічівськ", "Яблуневий дар" та "Танк Транс". Якщо раніше вони були винні "Дельта Банку", то тепер ще й – Cargill.
"Оскільки "живих" грошей не було, то підписували такі ось документи. Угоди відбулися без переходу реальних грошей – то були просто зміни у документах, коригуванні балансів банку… Cargill отримав гроші від українських компаній-клієнтів банку, а сам продав "повітряне" право вимоги по акредитивах, які "Дельта" відкривала на користь американської групи. Передбачалось, що за рахунок таких прав вимоги українські компанії нібито шляхом взаємозаліку вимог мали б погасити свої борги перед "Дельтою". Нібито – бо цей взаємозалік не визнали ні у Фонді, ні у прокуратурі, ні у судах", – нагадав Лямець.
На його думку, держава безуспішно "шукає" Лагуна, йому подібних власників, їхні активи та вкрадені з банку гроші. Але про інших – таких як Cargill – чомусь взагалі забули.
"Отже, фактів у справі більше ніж достатньо. Є привід довести її до логічного завершення та повернути гроші… Звісно, що дожати цей кейс та покарати винуватців було б набагато краще за збільшення податкового тиску на український бізнес", – пише блогер.
Він зазначив, що Cargill у 2021 році прокредитував уряд України на 250 млн євро. А всього загальний борг України перед Cargill складає біля $700 млн.
"Вимальовується елегантна схема. Спочатку Cargill виводить 100 млн дол через фіктивні угоди. Потім кредитує Україну, і про нього забувають. З початком "повномасштабки" група продовжує працювати в РФ та сплачувати там податки… Виходить, що держава радо обдирає сумлінний бізнес, але у той самий час катастрофічно недопрацьовує у стягненні активів з власників збанкрутілих банків", – вважає Сергій Лямець.
