Триваюча війна, мобілізація та відтік населення за кордон спричинили кризу на ринку праці в Україні. Одним з її наслідків є те, що деякі вакансії стало набагато важче закрити, через відсутність охочих спеціалістів.
Згідно з дослідженням OLX Робота, у жовтні 2024 року найважче було закрити вакансію конструктора на виробництві – на 39 вакансій на платформі було лише 60 відгуків. При цьому медіанна пропонована зарплата спеціаліста у цій сфері складає 28 750 грн, тоді як за даними Держстату, у другому кварталі цього року середня зарплата по Україні склала 20 964 грн.
На другому місці позиція стоматолога з медіанною зарплатою 30 000 грн. На 110 вакансій лише 197 відгуків.
"Другий рік підряд важко знайти автоелектрика - 296 відгуків на 149 вакансій. При цьому автоелектрик, за даними OLX, претендує на суттєво вищу за середню зарплату в Україні - 35 000 грн, станом на жовтень 2024 року. Торік автоелектрик міг зароблять 27 500 грн", - йдеться у дослідженні.
Суттєвий брак кадрів спостерігається й у сфері краси та здоров’я. На 107 вакансій тренера лише 290 відгуків. Медіанна зарплата становить 17 500 грн.
Ще одна вакансія у сфері виробництва, де важко знайти потрібних фахівців - технолог. На 67 відкритих вакансій у жовтні - 204 відгуки пошукачів. Медіанна зарплата становить 22 500 грн.
"Попри те, що рівень заробітної плати для деяких з цих спеціальностей досить конкурентний, вакансії таких професій не мають великого інтересу серед пошукачів. Такий низький інтерес може бути пов'язаний зі специфічними вимогами до кваліфікації, умовами праці та загальною кон'юнктурою ринку", - вважають аналітики OLX Робота.
Водночас, зазначають фахівці, це створює можливості для фахівців цих професій, адже менша конкуренція серед кандидатів дозволяє обрати кращі варіанти працевлаштування.
Новини ринку праці
За даними сайту пошуку роботи Work.ua, у жовтні на ринку праці України зафіксовано практично найвищу кількість вакансій і відгуків від шукачів за рік: пропонують понад 117 000 вакансій та збільшення зарплати на 5%.
Як писало видання BILD, рік тому уряд Німеччини запустив для українських біженців програму з працевлаштування, полегшивши для них загальні правила і вимоги до знання німецької. Це було зроблено в тому числі для того, щоб не допустити подальшого зростання витрат на цивільну допомогу. Однак програма повністю провалилася: цього року вакансії від центрів зайнятості отримали 40% випускників курсів, на роботу вийшли менше ніж 1%.
