Однією з ключових складових ідеологічної машини РФ є створення ілюзії економічної стабільності та фінансової незалежності. Кремль намагається переконати як власне населення, так і міжнародну спільноту в тому, що російська економіка продовжує зростати, попри санкції, війну та міжнародну ізоляцію. Проте, якщо подивитися на реальні економічні кроки Банку Росії, то ситуація виглядає зовсім інакше.
Нещодавно в російських Телеграм каналах був опублікований проект змін до грошово-кредитної політики РФ на 2025–2027 роки демонструє, що фінансова система країни перебуває у кризі, а держава змушена вдаватися до примусових заходів, аби підтримувати її на плаву. Ці заходи не лише суперечать принципам ринкової економіки, а й прямо вказують на панічні настрої у владних колах.
По-перше, Банк Росії планує значне підвищення тарифів на фінансові послуги, зокрема на перекази коштів та користування платіжною інфраструктурою. Офіційне обґрунтування цього рішення – зростання операційних витрат та необхідність модернізації системи.
Однак справжня причина в іншому: таким чином держава намагається компенсувати втрати бюджету, які зростають через війну та санкції.
Збільшення вартості фінансових послуг вдарить по пересічних громадянах і бізнесі, змушуючи їх платити за прорахунки влади.
По-друге, у документі містяться жорсткі обмеження на виведення коштів за кордон. Передбачається, що фізичні та юридичні особи зможуть здійснювати міжнародні перекази лише в межах встановлених лімітів, а деякі транзакції взагалі будуть заборонені. Це прямий доказ того, що російський режим боїться відтоку капіталу і намагається будь-якими методами втримати гроші всередині країни. Якщо економіка стабільна, то навіщо тоді запроваджувати такі обмеження?
Ще одним важливим моментом є примусове заміщення активів банків та фінансових установ державними облігаціями. Це означає, що частина коштів, які могли б піти на кредитування бізнесу чи інші інвестиційні проекти, буде спрямована на фінансування державного боргу. Фактично, уряд змушує фінансовий сектор кредитувати війну та дефіцитний бюджет. Цей крок лише посилить стагнацію економіки, зменшить доступність кредитів і створить додаткові ризики для банківської системи.
Щоб приховати реальні проблеми, Банк Росії заявляє, що ключова ставка залишиться незмінною для нібито стабілізації економіки. Проте на практиці це лише спроба уникнути паніки серед бізнесу та населення, адже будь-яке різке підвищення ставки може стати сигналом про ще більші проблеми в економіці.
Таким чином, аналіз нових заходів Банку Росії показує, що економічна ситуація в країні далека від заявленої стабільності. Держава вводить нові податки у вигляді підвищених тарифів, обмежує фінансову свободу громадян, змушує банки купувати державні боргові зобов’язання та намагається утримати видимість контролю, коли насправді фінансова система РФ все більше нагадує картковий будинок.
Все це вкотре доводить, що російська економіка тримається не на реальному розвитку, а на адміністративному тиску та примусових заходах.
Така політика не може бути довготривалою, і з часом її наслідки стануть ще більш руйнівними для самої РФ. Саме ці факти має доносити Україна міжнародній спільноті, руйнуючи міф про "економічну міць" Росії, яка насправді перебуває у стані внутрішньої фінансової кризи.
Іван Ус, к.е.н., головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень
