ЄС проти вільної торгівлі: навіщо Європі перетворюватися на Китай

Екс-прем’єр-міністр Італії та екс-очільник Європейського центрального банку Маріо Драґі у своєму звіті констатував крах вільної торгівлі і запропонував шляхи спасіння Європи… від самої Європи. Що це означає для України, - розбирався УНІАН.

Володимир Зеленський здійснив візит до США, поки американці та європейці знов чубляться. Цього разу - через звіт Маріо Драґі, екс-очільника італійського уряду та Європейського центрального банку, який оприлюднив огляд того, як європейцям потрібно виживати у цьому бентежному світі.

Документ на 397 сторінок, представлений Маріо Драґі, носить офіційну назву "Майбутнє європейської конкурентоспроможності". Він розглядає всі сектори економіки ЄС через порівняння зі США та Китаєм. Причому саме Піднебесна найчастіше згадується як приклад ефективної економічної системи. Сполучені Штати ж згадують здебільшого як конкурента, якого потрібно наздогнати й перегнати.

Причому, у першу чергу, у передових галузях – космосі (констатується, що ЄС практично втратив власний космос і "пересів" на ракети Ілона Маска), у секторах зв’язку (знов Маск і його Starlink), транспорту (багато уваги приділяється торгівельним маршрутам до Азії), видобутку газу й нафти і т.д.

Рівняння на КНР та США стосується не лише економіки. У галузі безпеки, якій присвячено досить великий розділ звіту, вказується, що допомога Україні стала індикатором, який показав слабкість та "фрагментацію" європейського військово-промислового комплексу без "єдиного керівного органу". Замість синергії, яка є у США та в Китаї у галузі ВПК, європейці конкурують між собою.

Що ж звіт пропонує в якості "рецепту успіху"? Централізація управління, впорядкування всіх секторів як вертикально-інтегрованої системи за китайським зразком та впровадження всюди штучного інтелекту (але з урахуванням "соціального фактору" - щоб і ШІ запровадити масово, і робочі місця зберегти), а ще пошук дешевої енергії – ось такі рекомендації, якщо коротко.

Зазначається, що ШІ обов’язково має бути "вертикально-інтегрованим" - тобто запроваджений за єдиним планом, за прикладом КНР, а не у кожній країні ЄС по-своєму. Загалом, Драґі постійно апелює до "вертикально-інтегрованих систем" та до китайського досвіду ефективної конкуренції зі США – у промисловості, економіці, науці тощо.

США в якості прикладу згадується значно рідше і лише по окремих галузях – головним чином, це ВПК та нафтовидобуток.

Центром "вертикально-інтегрованої системи", на думку Драґі, має стати оновлена потужна Єврокомісія у якості "єдиного органу управління". Якщо не всюди, то хоча б у ключових галузях. Перш за все – у ВПК, де ЄС найбільше відстає від США та Китаю. Так, та сама Єврокомісія, яка є замовником дослідження, і має очолити цю загальноєвропейську вертикальну систему.

Звісно, автори згадують і про державно-приватне співробітництво як "власний шлях" Європи, але натякають, що "державна" частка у цьому симбіозі має бути більшою. Ілюструють це прикладами, як та ж Піднебесна завдяки "вертикально-інтегрованим" корпораціям наздоганяє США у промисловості та науці. А Європу вже давно перегнала.

Експерти проти Драґі

Українські фахівці досить скептично оцінюють ініціативи Маріо Драґі. Сам звіт, на думку Івана Уса, головного консультанта Національного інституту стратегічних досліджень, має на меті зафіксувати занепад ліберальної економіки та "Вашингтонського консенсусу" як "точки збірки" сучасної вільної торгівлі у світі.

Саме після цього "консенсусу" у 1989 році були закладені засади Світової організації торгівлі, створеної 1995 року, яка є уособленням торгівлі без обмежень. Драґі, як очільник Світового банку у 80-ті роки, "приклав руку" до її створення. А зараз пропонує ЄС "закритися" від незручних конкурентів.

Це, на думку пана Уса, є найбільш показовим в усьому звіті. Адже "творець" вільної економіки пропонує ЄС перейти на авторитарні підходи за китайським зразком, щоб конкурувати зі США. Роботу СОТ, до речі, заблокував ще Дональд Трамп у 2019 році. І, на думку експерта, весь цей звіт є своєрідною відповіддю Трампу та всім протекціоністам у світі.

"Драгі натякає, що Європі потрібно шукати якусь організацію промисловості, подібну до китайської. Що Європі потрібно відійти від орієнтації на приватний капітал, а держава повинна збільшити свою участь у економіці. Але вертикально-інтегровані системи у ЄС можуть бути лише у окремих приватних компаніях, - розповідає УНІАН Іван Ус. – ЄС це не лише 27 країн, а ще безліч приватних компаній. Що не сприяє побудові запропонованої системи. Проте ось це відчуття поразки у конкурентній боротьбі сприятиме змінам".

Саме те, що китайська модель спирається на державний капітал, вже робить будь-які порівняння ЄС з КНР неприйнятними. Анатолій Амелін, виконавчий директор Українського інституту майбутнього (UIF), з цим згоден. Проте налаштований ще більш скептично. Він відзначає, що це перший такий системний документ у ЄС, але його висновки та рекомендації "нереалістичні для ЄС".

"ЄС не зможе скопіювати ані модель Китаю, ані модель США. Бо Європа йшла власним історичним шляхом. Європа багатогранна, й кожна країна має набір власних спеціалізацій. "Зшити" їх єдиним стратегічним документом вкрай важко, - каже він. – Дійсно, роль державного капіталу у КНР первинна, тоді як у ЄС первинним є приватний капітал. А щоб будь-яка промисловість стала у Європі вертикально-інтегрованою, хтось когось з приватних компаній повинен поглинути".

Експерт вважає, що Драґі пропонує вертикально-інтегровані компанії, бо це максимізує додану вартість, знижує видатки. Але Європа не може примусити приватні компанії "злитися у єдиному екстазі" навіть для побудови загальної стратегії, не те що вертикально-інтегрованої промисловості.

"У КНР є 50-річна економічна стратегія розвитку, яка перетворює Китай на єдину фінансову, монетарну систему, яка може ефективно перерозподіляти ресурси для стимулювання тих або інших секторів економіки. А спирається вона на 50 "лідерів" - 50 найбільших китайських компаній (не лише державних), які є глобальними лідерами кожен у своїй галузі. Це історія про стратегію, якої ЄС не має", - продовжує очільник Українського інституту майбутнього.

Держава може лише якимось чином стимулювати цей процес, але трансформація займе 5-10 років.

"Драґі каже, що якщо у Китаю так вийшло, то й у нас вийде. Але централізація суперечить самій європейській історії і демократії. Авторитарні підходи там не діють. Я вважаю пропозиції Драґі майже нездійсненними, - наполягає Анатолій Амелін. – Цей звіт – це погляд на ситуацію саме чиновника. Якби цей звіт готував керівник, наприклад, приватного інвестфонду, то запропонована модель була б докорінно іншою. Тому й повинні тепер з’явитися інші пропозиції від інших груп стейкхолдерів".

На думку експерта, таким чином єврочиновники просто хочуть собі більше можливостей для посилення впливу задля перерозподілу ресурсів. Попри те, що реформа управління та промисловості у ЄС дійсно давно назріла.

Енергетика і РФ

Слово "energy" згадується звіті більше 700 разів, що наочно показує важливість цих питань для Драґі та Єврокомісії, яка намагається "лавіювати" між власними економічними та політичними інтересами.

Найбільше питань у українських та закордонних оглядачів викликали висновки у найпершому ж блоці звіту, де автори документу пишуть про втрату російських дешевих енергоресурсів як головну причину занепаду ЄС. Ця теза є фундаментом для більшості інших висновків у звіті. І хоча Драґі ніде прямо не пропонує розширювати співпрацю з РФ, але натяків повно – всі ключові економічні провали він пов’язує з розривом цих зв'язків.

На думку Анатолія Амеліна, Драґі не до кінця чесний у своїх висновках, адже у ЄС вже повністю змінилася енергетична структура. Ціни на газ та електроенергію навпаки зараз йдуть вниз, а не зростають, як це описує Драґі.

"Фактично авторами заявляється про важливість співпраці з РФ заради зниження вартості енергоресурсів. Це попри те, що ми зараз бачимо трек на зниження цін у Європі. Я вважаю, що цей звіт - це дуже маніпулятивна історія, - наполягає пан Амелін. – У окремі години доби європейці взагалі користуються безкоштовною енергією завдяки профіциту від "зеленої" генерації. Цю систему потрібно лише збалансувати та зробити вартість більш передбачуваною. До речі, частка енергії у собівартості виробництва у ЄС не найбільша – головне там оплата праці".

Іван Ус нагадує, що Італія - це другий споживач газу у ЄС, і італійці дуже хотіли б, щоб російський газ у Європі зберігся, хай і під виглядом "азербайджанського". І звіт має повно натяків на такі наміри. 

"Не можна казати, що Італія, яку представляє Драґі, дуже залежить від РФ у енергетиці. Але їхній інтерес – чим більше постачальників у ЄС, тим нижчі будуть ціни на ринку, - описує Іван Ус ситуацію. - Багато хто у Європі побоюється занадто сильної залежності від енергоносіїв зі США. Тому натяк на необхідність збереження частки Росії на європейському ринку дійсно присутній у звіті. Єдине питання, наскільки ці натяки насправді можуть бути втілені. Бо посилення залежності від РФ означитиме, що політично Європа програє".

Фахівець зауважує, що пошуки європейцями дешевих енергоносіїв продовжаться, попри те, що нам це може не подобатися.

"Європі потрібні дешеві ресурси. Але це всього лише один з голосів у цій дискусії. Хоча і дуже потужний. Це думка, яку багато хто у Європі підтримує, - каже експерт Національного інституту стратегічних досліджень. – Щоб не втратити свої позиції у наступні 25 років, у Європі будуть рухи щодо пошуку дешевих ресурсів та щодо зміни моделі економіки. Тому нам потрібно вже сьогодні думати у контексті нашої євроінтеграції у більш протекціоністську модель ЄС".

На думку Івана Уса, нам потрібно не просто критикувати ЄС за надмірну "любов" до російських ресурсів, а і пропонувати щось своє. Зокрема – нашу ГТС, яка є чи не єдиною перевагою України, про яку згадує Маріо Драґі у звіті.

"Це, звісно, ставить Україну у незручне становище. Але 800 мільйонів доларів на рік за транзит газу нам зайвими теж не будуть. Це такий "диявольський" вибір для нас – або зберегти прибутки собі, або позбавити прибутків РФ, - продовжує експерт. – Звісно, нам і італійцям бажано було б, щоб нашою ГТС йшов справжній азербайджанський газ, і не з території РФ, а танкерами до портів Великої Одеси і далі до Європи. Але зараз це суто теоретичні розмови".

Анатолій Амелін згоден паном Усом і щодо спроб лобіювати російський газ з боку Драґі, і щодо того, що ми повинні пропонувати Європі щось своє.

"Зважаючи на давню історію взаємовідносин між РФ та Італією, це виглядає саме як лобістський звіт в інтересах Росії. Саме твердження, що у Європі "дорогі" енергоресурси не є далекоглядним. Адже політика РФ щодо ЄС від самого початку спиралася на надання дисконту, задля отримання політичного контролю та впливу, - наполягає фахівець. – Декарбонізація (заміщення вугілля природнім газом та "зеленою" енергетикою, - УНІАН), до речі, теж активно підтримувалася інституціями пов’язаними з РФ. Але це саме той шлях, який обрали собі європейці".

Анатолій Амелін вважає, що у ЄС все далеко не так погано, як це описує Маріо Драґі – систему потрібно лише збалансувати. І допомогти у цьому може Україна.

"Збалансувати енергосистему ЄС найкраще, побудувавши атомні станції. Але не у ЄС, а поблизу кордонів – наприклад в Україні. Україна - серед лідерів континенту по запасах газу і має чи не найпотужнішу систему для транспортування та зберігання газу. Україна якраз і може стати важливим хабом для енергетичної безпеки Європи", - вважає очільник Українського інституту майбутнього.

Для цього європейці повинні почати активно інвестувати у наші надра та ГТС. А вони цього не роблять. І Драґі у звіті каже, чому – бо немає "безпекових гарантій" від держави. Це стосується не лише газу, але і рідкоземельних копалин (літію, наприклад), які у звіті називають "критичною сировиною" і яким присвячено другий розділ. Поклади їх в Україні повністю ігноруються звітом, проте РФ у цьому контексті згадується досить часто. А де ще згадується Україна?

Україна у звіті Драґі

Слово "Україна" згадується у документі лише 25 разів, але найчастіше у контексті нападу РФ. Переважають згадки на кшталт "ЄС втратив трубопровідний газ після військової агресії РФ проти України", "ЄС втратив сировину після нападу РФ на Україну" тощо. Росія згадується частіше - 39 разів. Теж переважно у контексті війни.

З одного боку, наче все вірно, адже написано, хто на кого напав. Проте складається враження, що мова не про війну, де є нападник і жертва, а про якесь стихійне явище, адже ніде не вказується на провину РФ. Просто констатується, що, так, є якась незрозуміла "агресія", але співпраця по газу з Москвою продовжується, і всі зусилля щодо зниження частки РФ виявилися марними. Ніби війна – окремо, газ – окремо.

За логікою, якщо ти вже робиш звіт та прогноз на майбутнє, то повинен оцінити й вплив потенційних членів ЄС. Але Драґі цього не робить. Україна у якості кандидату у члени ЄС має лише одну згадку. І лише у переліку з іншими – "Україні, Молдові та шістьом балканським країнам" (автори навіть полінувалися назвати їх), як потенційним членам ЄС, потрібно допомогти доєднатися до транс’європейської транспортної мережі TEN-T, а ще їм слід інвестувати у наземну та річкову транспортну інфраструктуру, щоб здешевити транзит вантажів до ЄС.

Крім того, виглядає так, ніби Драґі взагалі не бачить нас у ЄС. Бо слідом одразу йде пропозиція щодо покращення транспортних шляхів для країн Центральної Азії. Це наочно показує, де знаходяться кандидати у ЄС у системі координат Маріо Драґі – далека периферія. А нові члени можуть як щось додати, так і щось відняти (частку ринку, до прикладу).

Проте в нього є розділ про те, що Єврокомісія повинна "забороняти" всі угоди, які "призводять або спотворюють" внутрішню конкуренцію на ринках ЄС, і тут теж згадується Україна – що через внутрішню конкуренцію між європейськими виробниками зірвалася військова підтримка для України. Загалом, всі згадки про Україну у звіті виключно у негативному контексті, за виключенням тези про нашу ГТС, але й там є "ложка дьогтю" (що без державних гарантій європейці там тримати газ не зможуть).

Найбільше ж про Україну написано у розділах про фінансову та військову допомогу, де Драґі наполягає, що ЄС витрачає багато коштів, що погано впливає на європейську економіку. Правда, не через обсяги, а через те, що вона нібито "погано скоординована". Саму ж допомогу нам Драґі об’єднав разом з іншими виплатами, і вийшло, що нібито найбільше нам, у відсотку до ВВП, допомагає… Угорщина. Важко не погодитися з паном Амеліним, що звіт маніпулятивний.

Загалом, звіт Маріо Драґі дійсно не про Україну і не для українців. Він спрямований одночасно на внутрішню (причому консервативну) європейську аудиторію, і на зовнішню – КНР та США, яким автор дуже хоче показати свій "особливий шлях", окремий від Вашингтону і компліментарний для Пекіну. Чогось принципово нового звіт не містить.

Серед "рецептів" порятунку економіки ЄС Драґі ставить у один ряд "зелену" енергетику, "якнайшвидше" встановлення "малих модульних реакторів" (але лише на європейських, а не американських технологіях, яких у ЄС немає), "вертикально-інтегрований" ШІ у виробництві, декарбонізацію та переробку сміття й металобрухту.

Нам важливо, що там є великий акцент на енергетику та військову промисловість. Якщо перша тема нам не дуже приємна через погано приховані спроби просування російських ресурсів, то друга – навпаки, дуже корисна. Адже зараз європейська військова промисловість фактично працює на потреби ЗСУ. І саме її Драґі пропонує "вертикально-інтегрувати" та централізувати у першу чергу.

…Нічого революційного. Тим не менш, для нас та всіх партнерів і конкурентів ЄС цей звіт вкрай корисний. Бо показує залежності й вразливості ЄС. І по усім питанням ми тепер можемо запропонувати свої рішення.

ЄС шукає газ або літій? А нас є – просто під землею. Шукаєте дешеву електроенергію, але не хочете будувати у себе атомні реактори? Дайте грошей, і ми все зробимо ("Енергоатом" вже навіть "місто-привид" під це діло пригледів). А ще в нас є ГТС, багато цікавих розробок  у ВПК і, так, на жаль – військові ризики. Але немає грошей і державних гарантій для інвесторів.

І якщо нова рішуча Єврокомісія ці гарантії надасть, то ефект буде взаємовигідним. А чим більше буде взаємовигідних проєктів з ЄС, тим простіше нам буде інтегруватися у новий протекціоністський Євросоюз з "китайським" характером. 

Андрій Попов

УНІАН в Google News