"Слуги" підвищують ставки: від зростання податків постраждають чесні роботяги

Парламент прийняв закон про історичне підвищення податків – тепер українці платитимуть більше. УНІАН розбирався, що передбачає новий ресурсний закон та на кого ляже основний податковий тягар.

Верховна Рада сьогодні прийняла в цілому закон про історичне підвищення податків. Навколо цього законопроєкту було дуже багато гарячих дискусій та нищівної критики з боку як бізнесу, так і експертів. Законопроєкт навіть не був підтриманий у першому читанні з першого разу, проте все ж пройшов повторний розгляд та тисячі правок і отримав необхідні для ухвалення 247 голосів народних обранців.

Не дуже приємним сюрпризом для українців стало те, що для деяких платників податки буде підвищено "заднім числом" з 1 жовтня, незважаючи на голосування майже в середині місяця.

З початку повномасштабного вторгнення, тобто понад два з половиною роки, влада обходилася без підвищення податків, закриваючи потреби існуючим розміром бюджетних надходжень, міжнародною фінансовою допомогою від партнерів та коштами, залученими на внутрішньому ринку запозичень з військових облігацій.

Проте на третьому році великої війни ресурси почали вичерпуватися, зокрема, іноземна фінансова допомога стає все більш неритмічною, все важче переконувати партнерів у необхідності подальшої підтримки.

Олії у вогонь фінансової невизначеності підливає непроста ситуація з підтримкою Сполучених Штатів: спочатку була піврічна затримка з надходженням допомоги, через що урядовцям довелося перекидати частину військових видатків з кінця року, що і створило діру в бюджеті. Далі – президентські вибори у США, майбутній результат яких є непередбачуваним, в тому числі і щодо продовження підтримки України. Тому достатній обсяг бюджетної підтримки, на жаль, ніхто не гарантує.

"Це не даність. Ніхто нікому нічого не обіцяє. Я пам'ятаю перший квартал цього року, коли через неритмічне фінансування у нас було лише 10% від необхідного обсягу зовнішньої допомоги. Ніхто не обіцяє, що нас будуть фінансувати постійно і в довгу. І те, що в нас зараз є ці опції - це результат певної роботи і розуміння того, що без допомоги Україні буде надзвичайно складно", - сказав міністр фінансів Сергій Марченко.

Все це призвело до того, що гроші на військових необхідно було шукати тут і зараз, і влада вдалася до надто непопулярного кроку – підвищення податків. Проте навіть ухвалення цього питання затягнулося на кілька місяців, і до кінця року підвищення податків принесе менше коштів, на які розраховували урядовці.

За розрахунками голови фінансового комітету Ради Данила Гетманцева, дане рішення принесе в бюджет 30 мільярдів гривень до кінця року та 130-135 мільярдів протягом 2025 року.

Що в законі

Головною новацією ресурсного законопроєкту є підвищення ставки військового збору та розповсюдження його на ФОПів, які раніше його не сплачували. Військовий збір був запроваджений у 2014 році у розмірі 1,5% від доходів працівників. Новий закон підвищує ставку збору одразу до 5 відсотків.

Для ФОПів, які відтепер сплачуватимуть військовий збір, його ставка буде залежати від групи, до якої належить підприємець. Так, ФОПи-платники єдиного податку третьої групи віддаватимуть 1 відсоток від доходу.

Для фізичних осіб-підприємців першої, другої та четвертої груп військовий збір встановлено на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати на місяць. Мінімальна заробітна плата в Україні затверджена в розмірі 8000 гривень, і на 2025 рік не передбачено її зміну, тож ФОПи зазначених груп щомісячно сплачуватимуть 800 гривень нового для них податку.

Що стосується термінів, то підвищення військового збору та розширення кола його платників передбачено на період до кінця року припинення воєнного стану.

Не пощастило і банкам, які від початку повномасштабної війни отримують надприбутки.  Для них ставка податку на прибуток за 2024 рік встановлюється у розмірі 50%. Крім цього, встановлюється базова ставка податку на прибуток небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%.

Наступні "жертви" нового закону – АЗС. Для них перебачено вигляді сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним. Зазначається, що вони щомісяця (не пізніше 10 числа) сплачуватимуть авансовий внесок з податку на прибуток за кожне місце роздрібної торгівлі пальним..

Для АЗС, що не здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, розмір такого авансового платежу складе:

• 60 тисяч гривень за кожне місце;
• 30 тисяч гривень – для АЗС, що здійснює реалізацію виключно скрапленого газу;
• 45 тисяч гривень – для АЗС, що здійснює реалізацію кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу становить 50 і більше відсотків.

Для АЗС, що здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, розмір платежу складе:

• 80 тисяч гривень за кожне місце;
• 40 тисяч гривень для АЗС із реалізацією виключно скрапленого газу;
• 60 тисяч гривень для АЗС, що здійснює реалізацію кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу становить 50 і більше відсотків.

Це ще не всі неприємні сюрпризи. У разі, якщо сума авансового внеску  перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання, це не означатиме, що у наступному податковому періоді можна буде сплатити менше. Крім того, переплачені кошти не повертатимуться та не зараховуватимуться у рахунок інших податків.

До речі, Головне юридичне управління Верховної Ради у своєму зауваженні до законопроєкту вказало, що окремі його положення не відповідають Конституції, не узгоджуються із законами України. Зокрема, це стосується якраз норми щодо неповернення надміру сплачених авансових внесків.

"Зазначене не відповідає принципу рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, який полягає у забезпеченні однакового підходу до всіх платників податків…, а також принципу нейтральності оподаткування, який полягає в установленні податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків", - йдеться у зауваженні.

Що ж до військових, які й без того роблять надважливий внесок у Перемогу, то для них підвищення військового збору не передбачається. Вони платитимуть цей податок за старою ставкою - 1,5%.

Спочатку очікувалося, що усі без винятку платники отримають підвищення військового збору заднім числом з 1 жовтня. Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, на практиці так "пощастило" лише ФОПам-спрощенцям. Решті піднімуть податки вже з моменту набуття законом чинності.

 "Щоправда, як його тепер рахувати із середини місяця, залишається відкритим питанням", - зауважив нардеп.

Думки експертів та бізнесу

Дискусії щодо урядового законопроєкту з моменту оприлюднення його положень були запеклими як в бізнесових та експертних колах, так і серед самих чиновників.

Більшість експертів вказували на те, що запропоноване підвищення податків чинитиме тиск на тих, хто працює "в білу" і отримує офіційну заробітну плату.

"Підвищення військового збору для найманих працівників вважаю несправедливим і невдалим рішенням. Знову тягар на "білих". Для найманих працівників у нас – "воюй, або працюй", для решти – "мутися на спрощенці і переказах на картку, оминай патрулів і якось воно буде", - зауважив старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

За його словами, запроваджений військовий збір для ФОПів у даному світлі більше навіть не для того, щоб наповнити бюджет, а щоб показати якусь "справедливість".

Експерти Європейської Бізнес Асоціації вважають, що будь-яке додаткове оподаткування сумлінного бізнесу, включно з підвищенням військового збору, може спотворити конкурентне середовище, оскільки працювати "в білу" стане економічно невигідно.

"Компанії, що залишаються в тіньовому секторі економіки, отримують економічні переваги порівняно з компаніями, що сплачують податки. Відповідно, можемо припустити, що це змусить частину білого бізнесу мігрувати в тінь, щоб вижити під час війни", - зазначили у ЄБА.

Також бізнес-спільнота асоціації виступила проти підвищення податків для банківського сектору України: на їхню думку, ця ініціатива може мати негативні наслідки для фінансової стабільності країни.

"Такий підхід не лише підриває довіру до України з боку міжнародних інвесторів, але й ставить банки в умови, коли частина їхнього прибутку буде фактично вилучена заднім числом, що створює додаткові фінансові ризики для банківської системи", - сказано в заяві асоціації.

Спілка українських підприємців та Федерація роботодавців України у спільній заяві наголосили, що варто зосередитись на зниженні адміністративного навантаження та детінізації економіки без втручання в роботу білого бізнесу. Ба більше, деяким категоріям платників доведеться сплачувати більший податок заднім числом.

 "Податки та збори, їх ставки не можуть змінюватися заднім числом! Це підриває довіру бізнесу до влади та суперечить положенням Податкового кодексу України. Збільшення ставок – це тиск на доброчесний бізнес, збільшення тіньового сектору економіки, який за розрахунками Міністерства економіки України вже досяг 40% і взагалі не оподатковується, та крок до знищення бізнесу в Україні", - йдеться у заяві.

Тягар для працівників

У початковому варіанті документу передбачалася низка інших податкових новацій, зокрема, податки "на розкіш" - додаткові збори при купівлі ювелірної продукції, нових автівок з салону, продажі нерухомості. Та всі ці пропозиції з тексту закону прибрали.

За фінальною редакцією, основний податковий тягар ляже саме на найманих працівників, що працюють офіційно та отримують "білі" зарплати: підвищення збору на 3,5% з "чистої" зарплати стане досить відчутним, особливо в умовах пришвидшення інфляції..

Середня зарплата в Україні у другому кварталі, за даними Держстату, склала 20 964 гривні. Після вирахування податку на доходи фізосіб (ПДФО) у 18% залишиться 17 190 гривень, з яких ще треба заплатити військовий збір. Якщо зараз, при ставці у 1,5%, сума військового збору складає не дуже відчутні 314 грн, то після вступу закону у силу платіж підвищиться до 1048 грн. Таким чином, замість озвучених Держстатом майже 21 тисячі гривень громадянин отримає на руки 16 142 грн.

До речі, за результатами опитування Європейської Бізнес Асоціації, 55% компаній не зможуть компенсувати підвищення військового збору працівникам.

Так, у випадку підвищення військового збору до 3% або 5% трохи більше половини, а саме 55 відсотків учасників опитування зазначили, що не зможуть компенсувати цю різницю своїм працівникам. Відповідно, це призведе до зниження реального доходу людей. 

Економіст Олег Пендзин у розмові з УНІАН зазначив, що скептично ставиться до закону, який не вирішує основного питання, заради чого він приймався.

"Якщо закон буде введений  в дію з 1 листопада – тому що з 1 жовтня це пряме порушення Конституції, закон зворотної сили не має – то він дасть в кращому випадку 35 мільярдів гривень додаткових надходжень до державного бюджету цьогоріч при потребі у 500 мільярдів", - сказав він.

Також економіст висловив незгоду з заявами підприємців щодо підриву бізнесу новим законом.

"Новації, які вводяться цим законом, хіба це податки на бізнес? Ні, це податки на найманого працівника. Тому що бізнес заявив, що компенсувати 3,5% додаткового воєнного збору для працівника не має чим. Це знизить заробітну платню, яку людині видають на руки. Бізнес щось втратить в цій ситуації? Ні", - зауважив Пендзин.

На думку експерта, авансові платежі з податку на прибуток для АЗС також не стануть критичними, адже будуть зараховані в рахунок податку. А запровадження військового збору для ФОПів у вигляді 1% від доходу (для третьої групи) чи 10% від мінімальної зарплати також не є суттєвим.

"Все, що реально хвилювало бізнес, - 30% на ювелірку, 15% на нові автомобілі – цього ж немає в законі, додаткових податків на розкіш немає. Це, по суті, є додатковий тиск на нас з вами – для українців зменшуються реальні доходи, при тому, що на наступний рік заморожується зростання мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму", - наголосив експерт.

Те, що підвищення податків неминуче, було зрозуміло від самого початку - щойно лише уряд виступив з відповідною ініціативою. Воно й зрозуміло, адже посилювати податковий тиск на населення значно легше, аніж боротися з корупцією.

Можемо бути вдячні, втім, що чиновники уникали цього непопулярного рішення більше двох років з початку повномасштабної війни. Проте, як видно з думок експертів, податковий тягар ляже здебільшого на офіційно працюючих українців, які і без того раніше сумлінно сплачували податки.

Багато хто з фахівців вважає, що кращим рішенням було б підвищення ПДВ, що рівномірно розподілилося б на всіх кінцевих споживачів. Цей козир чиновники ще не дістали з рукава, проте не виключають цього в майбутньому – вже після підвищення військового збору.

"Зараз ми бачимо, що немає підстав підвищувати ПДВ, але не виключаємо, що вони з'являться в майбутньому... А це майбутнє може бути і через місяць або пізніше... Може з'явитися відповідна пропозиція від уряду. Без неї ми нічого не будемо робити", - казав наприкінці вересня Данило Гетманцев.

Так чи інакше, закон про підвищення військового збору вже прийнято, і є підстави вважати, що на цьому влада не зупиниться. З одного боку, зрозуміло, що варто розглядати більші суми сплачених податків як особистий внесок, щомісячний донат на підтримку Збройних Сил. Але з іншого, було б добре, якби задля наповнення бюджету, окрім одних лише непопулярних рішень для населення, приймалося більше непопулярних рішень для самої влади - і почати варто б з реальної боротьби з корупцією. Якби апетити деяких топ-посадовців були меншими, можливо, і без підвищення податків можна було обійтись.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News