Рік незламності гривні. На який курс валют чекати у 2024 році

Цього року українська гривня трималася на більш-менш стабільному рівні, подекуди радуючи українців зміцненням, проте відбулися зміни у режимі курсоутворення. Як минув 2023 рік для курсу валют, та які очікування від року наступного, - дізнавався УНІАН.

Завершується черговий рік в умовах війни, а отже саме час підбивати підсумки, зокрема – економічні. Одним з головних показників економічного розвитку в Україні традиційно вважається курс гривні до долара – будь-які новини, пов’язані з валютним курсом, викликають жвавий інтерес, і більшість громадян прискіпливо вивчають щоденні котирування банків та валютних обмінників. Хоча зараз, через заборону НБУ вивішувати поточний курс валют на зовнішніх табло, моніторити його стало дещо складніше.

Що відбувалося з курсом у 2023 році, та що прогнозують урядовці та експерти на рік прийдешній? УНІАН зібрав найголовніші курсові новини та прогнози у цьому матеріалі.

З початку року, що минає, офіційний курс гривні до долара був, як і у 2022, фіксованим. Нагадаємо, Нацбанк зафіксував курс ще у перший день повномасштабного вторгнення РФ – спочатку на рівні 29,25 гривень за долар, пізніше, у липні 2022 року, офіційний курс гривні був приведений до існуючих реалій і послаблений на 25 відсотків - до 36,57 гривень за долар.

При цьому, готівковий курс, за яким українці могли купувати і продавати валюту у банках та обмінниках, значно відрізнявся. До прикладу, на початку січня 2023 року готівковий курс коливався у межах близько 41 гривні за долар. Але поступово гривня зміцнювалася, і вже на початку весни готівковий долар перетнув позначку у 39 гривень.

Слід зазначити, що очікування урядовців та експертів стосовно курсу ще у 2022 році були гіршими за реальність. У бюджеті на 2023 рік закладався середній прогнозний курс у 42,2 грн/дол., а на кінець року ще вище – 45,8 грн/дол. Як видно зараз, ці прогнози не справдилися.

Експерти пояснювали стабільне укріплення гривні збільшенням пропозиції валюти – простою мовою, люди стали продавати більше доларів, ніж раніше, а купувати менше. Відповідно, зменшилися і валютні інтервенції НБУ – якщо на початку року регулятор продавав на міжбанківському валютному ринку по 600-700 мільйонів доларів щотижня, аби наситити валютний попит, то вже з початку весни обсяги інтервенцій знизилися до 200-300 мільйонів доларів.

Вочевидь, населення дещо заспокоїла стабільність валютного курсу та покращення ситуації в енергетиці – довготривалі відключення світла внаслідок масованих ракетних обстрілів минули, і, в цілому, українці звикли до російського терору. Ще на початку січня 2023 року в Нацбанку зазначали, що валютний ринок "звик" до масованих обстрілів України з боку російської армії, а тому не демонстрував значних курсових коливань.

Позитивним для курсової стійкості були і стабільні надходження міжнародної фінансової допомоги, які щомісяця збільшували золотовалютні резерви держави. Зокрема, влітку вони двічі били рекорди, досягаючи історичних максимумів: в липні резерви становили майже 39 мільярдів доларів, а вже у серпні – сягнули небачених $41,7 млрд. При цьому, ще у квітні в НБУ обережно прогнозували зростання золотовалютних резервів до 35 мільярдів доларів на кінець року.

Зміна курсового режиму

Сприятлива макроекономічна ситуація та значні обсяги міжнародних резервів дозволили Нацбанку рухатися в напрямку поступового пом’якшення існуючих валютних обмежень та зміни курсового режиму. У червні регулятор затвердив Стратегію пом’якшення валютних обмежень та переходу до більшої гнучкості обмінного курсу. Ця стратегія була одним із структурних "маяків" в рамках програми розширеного фінансування від МВФ, тобто, простими словами – вимог Фонду до України.

Тоді ж експерти та населення почали очікувати повернення до плаваючого курсу, яке б, у теорії, могло привести до падіння гривні у "прірву". У липні-серпні гривня й справді почала дещо втрачати позиції через нервові настрої громадян, які почали масово скупати валюту. Проте в реальності ці очікування були марними.

Наприкінці серпня НБУ вчергове пом’якшив низку валютних обмежень і вперше з початку повномасштабної війни дозволив банкам продавати безготівкову іноземну валюту населенню. Щоправда, на подібні операції встановлено щомісячний ліміт у розмірі 50 тисяч гривень в еквіваленті в одному банку. Тоді ж регулятор збільшив зі 100 до 200 тисяч гривень щомісячний ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти з подальшим розміщенням на депозит від трьох місяців.

"Зазначені зміни сприятимуть переорієнтації частини попиту населення з готівкової іноземної валюти на безготівкову, адже операції з продажу безготівкової валюти банками є зручнішими та безпечнішими. Це дасть змогу зменшити різницю між готівковим та офіційним курсом", - зазначили тоді у Нацбанку.

Наступною важливою віхою для валютного курсу стало рішення НБУ з 2 жовтня скасувати фіксований курс і запровадити натомість режим "керованої гнучкості" обмінного курсу. Як зазначали у регуляторі, цьому сприяло зниження темпів інфляції, накопичення значного рівня міжнародних резервів, а також збільшення привабливості гривневих депозитів та облігацій.

За нового режиму курсоутворення офіційний курс визначається операціями на міжбанківському валютному ринку, залежно від співвідношення попиту та пропозиції. Коли перевищуватиме пропозиція валюти – гривня міцнішатиме, і навпаки. Але, при цьому, передбачається, що Нацбанк залишається ключовим гравцем на ринку, компенсуючи структурний дефіцит іноземної валюти.

"Завдяки цьому курс змінюватиметься в обидва боки. Водночас НБУ суттєво обмежуватиме ці коливання, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення", - зазначив тоді регулятор.

Звісно, після таких новин на ринку спостерігався сплеск попиту на валюту – значною мірою, через психологічний фактор і очікування, що долар та євро полетять "у космос". У перший тиждень після зміни курсу Нацбанку довелося продати найбільший з початку року обсяг валюти на міжбанку – понад 1,1 млрд доларів. Готівковий курс тоді втримався на позначках 38,2-38,3 грн/дол.

Позитив для економіки

Фінансові експерти позитивно оцінюють рішення Національного банку. Експертка у сфері фінансів Олена Коробкова зазначає, що рішення про перехід до гнучкішого курсу було давно назрілим.

"Фіксація обмінного курсу на тривалий період призводить до створення суттєвих викривлень, які рано чи пізно перетворюються на валютні кризи, про що боляче засвідчив досвід 2008–2009 і 2014–2015 років. Завчасне посилення гнучкості курсу допоможе не повторити тих негативних сценаріїв. Поступовий перехід до більш гнучкого курсу є тривалим багатоступеневим процесом, і ми сьогодні перебуваємо лише на його другому етапі (першим було оголошення переходу в жовтні 2023 року)", - сказала Коробкова у коментарі УНІАН.

За її словами, завдяки тому, що цей процес було проведено вчасно, а резерви Україна накопичила значні (міжнародні резерви НБУ на кінець 2023 року очікуються в межах 40 млрд доларів), нам вдасться уникнути кризових явищ на валютному ринку.

В інвестиційній компанії Dragon Capital зазначають, що після рішення НБУ про перехід до керованої гнучкості валютного курсу на початку жовтня, курс гривні до долара очікувано залишався стабільним, адже Нацбанк суттєво обмежує коливання курсу за рахунок інтервенцій.

"Незначне скорочення резервів НБУ в останні місяці до 38,8 млрд доларів, викликане плановим зменшенням обсягів міжнародного фінансування, не створює загрози для курсової стабільності, адже станом на кінець листопада резерви НБУ були на 36% вищими, ніж на початку року, та достатніми для фінансування більше п’яти місяців імпорту", - повідомляють у компанії. 

Голова правління "Глобус Банку" Сергій Мамедов додає, що впродовж поточного року регулятору вдалося впровадити ефективну стратегію подальшої лібералізації валютного ринку, яка відповідає 4-річній програмі співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Серед основних здобутків банкір виділив запровадження так званих "конвертаційних депозитів" (купівля безготівкової валюти з подальшим розміщенням на депозит від 3 місяців), які в потрібний час не лише залучили великий обсяг гривневої готівки, а й на 30% знизили попит на готівковому ринку. Також Мамедов відзначив скасування фіксованого курсу валют зі створенням умов для вільного курсоутворення на міжбанку, а також поступове скасування валютних обмежень для фінансових установ.

На погляд банкіра, у 2024 році НБУ реалізовуватиме політику, спрямовану на відповідність валютних курсів об’єктивним економічним обставинам.

"Наразі на міжбанківському ринку, хоч з певними обмовками, діє вільне курсоутворення. Тобто курс регулюються головним економічним чинником — співвідношенням попиту та пропозиції. А створення підґрунтя до "єдиного" курсу на готівковому ринку та скорочення різниці між безготівковим та готівковим курсами свідчить про те, що валютний ринок знаходиться на шляху до повної лібералізації. Саме вільне курсоутворення може стати найважливішим чинником для більш активного розвитку економіки країни", — вважає голова правління "Глобус Банку".

Прогнози на наступний рік

Прогнозувати валютний курс наперед – справа невдячна. На курсові коливання можуть впливати безліч факторів, і нерідко превалює саме психологічний, коли під час кризових явищ люди скуповують якомога більше валюти, сподіваючись потім її перепродати по вищому курсу, і, таким чином, опинитися у "плюсі". Однак такі дії якраз і "тиснуть" на цей курс.

Як зазначалося вище, у бюджеті на 2023 рік закладався прогнозний курс у 42,2 грн/дол., а на кінець року він мав би скласти 45,8 грн/дол. Курс у понад 40 гривень за одиницю американської валюти прогнозували і провідні економісти. При цьому, гривня закінчує рік з офіційним (станом на останні дні) курсом у приблизно 37,5 грн/дол., а готівковий курс для населення зараз коливається близько 38 грн/дол. Отже, результати року виявилися оптимістичнішими за усі очікування.

Проте після скасування фіксованого курсу поступова девальвація гривні протягом наступного року цілком можлива. Курс традиційно залежатиме від балансу попиту і пропозиції на валюту, а також від стабільності надходження міжнародної фінансової допомоги, що наразі під питанням.

"Безумовно, гривня, найімовірніше, дрейфуватиме в бік послаблення, але цей процес буде плавним і помірним за амплітудою. На горизонті 12 місяців найбільш імовірним є коригування курсу іноземної валюти на 10-15% за базовими сценаріями розвитку. Найпотужнішим ризиком є призупинка зовнішньої фінансової підтримки України, що може згодом посилити тиск на гривню", - розповідає УНІАН експертка в сфері фінансів Олена Коробкова.

У бюджеті на 2024 рік чиновники заклали прогнозний курс у 40,7 грн/дол. (у проекті держбюджету до першого читання курс долара був дещо вищим – 41,4 грн/дол.). Проте, як показує практика, такі прогнози рідко справджуються.

Як зазначає голова НБУ Андрій Пишний, закладений в бюджет курс гривні не є ані прогнозом, ані метою для Нацбанку.

"Це певний розрахунковий параметр, який закладається і, як правило, як ми це бачимо ретроспективно, він може бути змінений. Динаміка валютного курсу традиційно залежить від багатьох факторів, і наразі спостерігається неспівпадіння фактичних показників з розрахунковими", - сказав Пишний.

Тим часом, фінансові аналітики традиційно готують макроекономічні прогнози на наступний рік, в які закладені і курсові очікування.

Так, в інвестиційній компанії Dragon Capital прогнозують, що за умови отримання достатніх обсягів міжнародної фінансової підтримки резерви НБУ продовжать поступово зростати і досягнуть 45 мільярдів доларів на кінець 2024 року. За даними аналітиків, НБУ планує з часом збільшувати діапазон коливань курсу гривні та забезпечувати відповідність загальної динаміки курсу макроекономічним умовам.

"Проте, зважаючи на крихкість макроекономічної та фінансової стабільності під час війни, ми вважаємо, що Нацбанк буде реалізовувати цей план дуже поступово. Ми зберігаємо наш валютний прогноз на 2024 рік, очікуючи курс гривні до долара США на рівні 37,3 в середньому за рік та 39 грн/дол. на кінець року", - йдеться у макропрогнозі Dragon Capital.

Голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук погоджується, що одним з найбільших викликів 2024 року є це ризики, пов’язані з обсягами та стійкістю зовнішньої фінансової підтримки України.

"Станом на зараз ризики суттєвого скорочення фінансової допомоги невисокі, і ми очікуємо, що Україна отримає принаймні 28-30 мільярдів доларів. Це ті обсяги підтримки, які необхідні для збалансування зовнішніх рахунків до кінця 2024 року", - зазначив експерт.

За словами Ваврищука, це означає, що Нацбанк і надалі матиме змогу повністю контролювати валютний ринок та навіть зможе зробити суттєві кроки у напрямку валютної лібералізації. Також наразі склалися всі необхідні передумови для помірної та керованої девальвації гривні, і за прогнозами ICU, курс наприкінці 2024 року складе близько 41 грн/дол.

…Наступний рік не обіцяє бути легшим за 2023-й для нашої держави. Якщо в кінці 2022 року більшість чиновників та експертів висловлювали припущення про завершення активної фази бойових дій цьогоріч, то зараз вже ніхто не має оптимістичних сподівань про завершення війни у 2024 році. Звідси випливає і продовження ризиків для економіки.

Зокрема, найбільшою загрозою нашій економічній стабільності є скорочення міжнародної фінансової підтримки. В США так і не змогли проголосувати за допомогу Україні до кінця року, що минає. А в ЄС скандальний прем’єр Угорщини Орбан блокує ухвалення програми підтримки України на 50 млрд євро протягом наступних 4 років.

Проблеми із зовнішньою підтримкою неодмінно вплинуть і на курс гривні. Проте у 2022 році майбутнє нашої держави здавалося ще більш примарним, але нам вдалося подолати наявні виклики – український бізнес досі працює, а деякі компанії – навіть масштабуються, гривня "тримається", і ми успішно відбиваємо атаки ворога – значить, і у наступному році ми неодмінно вистоїмо. І вистоїть національна валюта.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News