Держбюджет-2025: паски затягуються все дужче

Уряд представив проект державного бюджету на наступний рік. В ньому, очікувано, пріоритетне місце посідають видатки на безпеку і оборону. А неприємною новацією є заморожування соціальних стандартів.

Кабінет міністрів затвердив проект державного бюджету на 2025 рік. На жаль, це буде вже третій воєнний бюджет України, і тому видатки на безпеку і оборону, як і раніше, займають у ньому найвагомішу частку.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, представляючи законопроект, зазначив, що пріоритет цього бюджету дуже чіткий - це оборона та безпека нашої країни.

"Всі внутрішні ресурси знову будемо направляти на ці цілі", - наголосив він.

Міністр фінансів Сергій Марченко, у свою чергу, зазначив, що видатки для забезпечення ефективного протистояння ворогу зростатимуть – всі внутрішні надходження і запозичення будуть спрямовані на потреби захисників України. За його словами, допомога громадянам, підтримка ветеранів, соціальні послуги також у фокусі уряду на наступний рік.

Одночасно з цим, 18 вересня, парламентарі прийняли закон про підвищення цьогорічних видатків держбюджету на 500 мільярдів гривень. За словами Шмигаля, коли планувався бюджет 2024 року спільно з МВФ, одним із прогнозів партнерів було те, що війна триватиме до літа цього року, тому в бюджеті були заплановані військові витрати на недостатньому рівні.

При цьому основною причиною розриву стала затримка допомоги від США, внаслідок чого довелося перекидати кошти з військових видатків кінця року на актуальні потреби війська.

Основні цифри проекту

Зростання ВВП за результатами 2025 року очікується скромнішим за цьогорічний прогноз – на 2,7% (проти 3,5% прогнозованого зростання у 2024 році). В цифрах це 8,466 трлн гривень.

Ціни при цьому зростатимуть швидше: інфляція очікується на рівні 9,5% за рік (цьогорічний прогноз - 7,9%). В уряді говорять, що стримуючими факторами для зростання споживчих цін у 2025 році будуть продовження мораторію на підвищення тарифів на комунальні послуги та все ще пригнічений війною попит.

Середній курс долара до гривні, за прогнозом, складе 45 грн проти 40,8 грн у 2024 році. Втім, важливо зауважити, що це саме середній показник, а отже пікові значення сягатимуть вищих показників.

Прогнозують урядовці і підвищення середньої заробітної плати – з 20 581 гривень цьогоріч до 24 389 гривень наступного року. Проте це зарплата до вирахування податків, які мають збільшитися з ухваленням закону про підвищення військового збору з 1,5 до 5 відсотків.

"Таке підвищення зарплат обумовлене прагненням вітчизняних підприємств утримувати та залучати новий висококваліфікований персонал на тлі нестачі трудових ресурсів", - йдеться у пояснювальній записці до проекту бюджету.

Серед інших позитивних очікувань – скорочення безробіття. Цьогорічний прогнозний показник складає 18,2%.

"Поступова адаптація виробників до нових умов діяльності, підвищення економічної активності та збільшення робочих місць, у тому числі за рахунок більшого залучення жінок, стане додатковим чинником відновлення споживчого попиту та сприятиме поступовому зменшенню рівня безробіття у 2025 році до 17,7 відсотка", - кажуть урядовці.

Доходи і видатки

Уряд очікує, що доходи державного бюджету наступного року складуть 2,007 трлн гривень (без урахування офіційних трансфертів і грантів, з ними – 2,3 трлн).

Основними джерелами доходів стануть:

податок на додану вартість – 911,8 млрд грн (на 17,2% більше за показник цього року);

податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір – 354,1 млрд грн (зростання складе 73,6%, порівняно з 2024 роком, через анонсоване підвищення податків);

акцизний податок – 247,2 млрд грн (зростання на 27,9% також через підвищення акцизів з вересня цього року);

податок на прибуток підприємств — 205,5 млрд грн (зростання на 11,9%).

Видатки держбюджету наступного року передбачені у розмірі 3,644 трлн гривень. Фінансовий ресурс на сектор безпеки та оборони у 2025 році зросте до 2,223 трлн гривень, що становить 26,3% від прогнозованого валового внутрішнього продукту країни.

"Передбачені видатки включають грошове, речове та продовольче забезпечення військових, придбання озброєння, військової техніки та підтримку оборонно-промислового комплексу", - повідомили у Мінфіні.

З військових видатків 1,158 трлн гривень передбачено на оплату праці наших захисників, 737,2 млрд гривень – на закупівлю озброєння та військової техніки, ще 327,4 млрд гривень заплановано на інші видатки.

Дефіцит державного бюджету у 2025 році передбачається на рівні 19,4% від ВВП. Державні запозичення  уряд планує в обсязі 2,237 трлн грн, в тому числі внутрішні – 579,2 млрд грн та зовнішні – 1,658 трлн грн.

При цьому у Міністерстві фінансів наголосили, що ще не весь обсяг зовнішніх запозичень підтверджений міжнародними партнерами, і це потребує подальшої кропіткої і наполегливої роботи.

Як зазначив голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев, із залучених на внутрішньому ринку 579,2 млрд гривень планується пустити на погашення боргів за ОВДП 562 млрд грн, тобто чисте фінансування за рахунок внутрішніх запозичень складе лише 17,2 млрд грн.

"Це помітно менше, ніж скоригований план на цей рік, який передбачає внутрішні запозичення на рівні 742 млрд грн, а чисте фінансування (за мінусом погашення) – 356 млрд грн", - повідомив Гетманцев.

Невоєнні витрати

Звісно, окрім видатків на безпеку і оборону важливе місце займають соціальні видатки.

Як повідомили у Мінфіні, на підтримку соціально незахищених громадян виділено 419,2 млрд гривень, з яких 237,9 млрд спрямовується Пенсійному фонду на виплати пенсій, 127,9 млрд – на допомогу малозабезпеченим сім’ям та особам у складних життєвих обставинах, а 42,3 млрд гривень – на виплату пільг і субсидій. Також передбачені кошти для програм підтримки осіб з інвалідністю та сімей з дітьми.

Слід зазначити, що в 2024 році на соціальні видатки було передбачено на 50 млрд гривень більше (469,4 млрд грн). Економіст Олег Пендзин вважає, що таке значне зменшення коштів соціальної підтримки напряму пов’язане зі зменшенням фінансування з боку партнерів та в цілому невизначеністю щодо такого фінансування на наступний рік.

"Це означає, що якісь програми не будуть профінансовані, якісь програми не будуть проіндексовані, якісь речі не будуть згадуватися. В держбюджеті може бути величезна кількість бюджетних програм. Але їх фактичне фінансування сильно залежить від реального надходження коштів. Тому коли немає фінансування, нема виконання тієї чи іншої програми", - сказав експерт.

За його словами, у 2023 році від міжнародних партнерів надійшло 42,5 млрд доларів, які повністю пішли на соціальну підтримку населення. У 2024 році обсяги допомоги зменшилися до 37,5 млрд доларів.

"Якщо партнери зменшують загальний обсяг фінансування, об’єктивно мусите шукати, яким чином звести кінці з кінцями в соціальному пакеті… Очікувані цифри 2025 року – 34,5-35 млрд доларів, і, за заявою міністра фінансів, поки що незрозуміло, як мінімум, звідки брати 10-12 млрд доларів", - каже економіст.

Видатки на охорону здоров'я становитимуть 210,7 млрд грн, включаючи фінансування програми медичних гарантій та забезпечення лікарень ліками й медичними виробами для лікування тяжких захворювань.

На освіту заплановано 169,3 млрд грн, що включає виплату заробітної плати вчителям, гранти на здобуття вищої освіти, забезпечення підручниками та здорове харчування учнів.

Також передбачено 9,6 млрд грн на розвиток культури та інформаційного простору, 4 млрд грн – на цифрову трансформацію, 14 млрд грн – на підтримку наукових досліджень, зокрема, у сфері оборонно-промислового комплексу, енергетики й енергоефективності.

Інвестиційні проекти

При цьому у Міністерстві фінансів звертають увагу на схвалення Єдиного проектного портфелю здійснення публічних інвестицій. Це програма, яка визначає пріоритетні галузі для фінансування з боку держави та міжнародних партнерів та складається з 750 проектів загальною вартістю 2,36 трлн гривень.

На 2025 рік у держбюджеті передбачено 256,1 млрд гривень на фінансування таких проектів (з них 186,9 млрд – від міжнародних фінансових організацій та донорів).

Програма передбачає конкретні проекти у різних сферах, зокрема, освіти, соціального захисту, охорони здоров’я, енергетики, сільського господарства тощо.

"З урахуванням наших власних ресурсів та коштів, які можуть запропонувати партнери, на 2025 рік відібрано 82 проекти, які вимагають фінансування за рахунок Державного бюджету (заявлена потреба – 96,1 млрд грн), та 13 проектів, які потребують надання державних гарантій на підставі міжнародних договорів (заявлена потреба – 112,6 млрд грн)", - повідомив народний депутат Данило Гетманцев.

Для прикладу, серед таких проектів – "будівництво протирадіаційного укриття для ліцею", придбання допоміжних засобів для навчання для дітей з особливими освітніми потребами, будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу для ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб тощо. Тобто кошти спрямовуватимуться на певні проекти в сферах, де передбачено зменшення фінансування з держбюджету, порівняно з 2024 роком.

Замороження соціальних стандартів

Що дійсно має стривожити суспільство, то це замороження соціальних стандартів на наступний рік (і ймовірно до 2027 року).

Так, наступного року не передбачено підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, і, відповідно, низки соціальних виплат, прив’язаних до цього показника. Урядовці аргументують це тим, що, мовляв, цьогоріч значно підвищили "мінімалку" - аж на 16 відсотків.

"У проекті державного бюджету на 2025 рік передбачено видатки на встановлення мінімальної заробітної плати з 1 січня 2025 року у розмірі 8 000 гривень. Вказаний розмір мінімальної заробітної плати забезпечує досягнутий рівень цієї гарантії з урахуванням значного її підвищення у 2024 році (підвищення становило 16%, порівняно з 2023 роком)", - сказано в пояснювальній записці до законопроекту.

Пощастило тільки пенсіонерам - в бюджеті запланована індексація пенсій, яка проводиться кожного березня. Проте яким буде її розмір, достеменно невідомо – навряд чи значним з урахуванням зазначених можливостей майбутнього бюджету. 

Депутат Данило Гетманцев навіть зазначив, що відсутність індексації соціалки викликає найбільший суспільний резонанс, мовляв, на це, безперечно, очікувала більшість українців.

"Згідно прогнозу Кабміну, у 2024-2025 роках інфляція очікується у розмірі 18,3% (грудень 2025/грудень 2023), національна валюта послабиться на 18,7% (з 36,6 грн/дол. у середньому у 2023 році до 45 грн/дол. у середньому у 2025 році). Це означає суттєві втрати у реальних доходах соціально вразливих категорій громадян. Не будучи популістом і ніколи не маніпулюючи на чутливих питаннях, вважаю, що це складно пояснити", - наголосив він.

При цьому Гетманцев додав, що розраховує на конструктивну дискусію з урядом у ході доопрацювання бюджету, "щоб все ж таки винайти можливості для збільшення підтримки наших громадян".

Економіст Олег Пендзин зазначив, що заморожування соціальних стандартів передбачено Бюджетною декларацією на 2025-2027 роки.

"Тобто ні прожитковий мінімум, ні мінімальна зарплата індексуватися не будуть. Маємо розуміти, що ці показники є базовими для розрахунку величезної кількості соціальних виплат. Тобто якщо вони стоять на місці, автоматично все теж стоїть на місці. При цьому інфляція буде близько 10%", - сказав експерт.

Крім цього, Пендзин додав, що відсутність підвищення мінімальної зарплати може стримати зростання середньої зарплати, яке прогнозує уряд.

"Те, що уряд написав, що середня зарплата має вирости на 4 тисячі гривень, це дуже оптимістичні очікування. Тому що ми розуміємо, що без серйозного підґрунтя у вигляді зростання мінімальної зарплати, на яке впливає держава, бізнес, як правило, не дуже поспішає піднімати зарплату працівникам", - зауважив економіст.

Експерт при цьому підкреслив, що економічний стан країни надзвичайно важкий.

"З моєї точки зору – це один з найгірших бюджетів з точки зору перспектив за останні роки, але не тому, що уряд поганий, а тому що варіантів немає. Це найбільш оптимальна конфігурація", - сказав він.

Проект держбюджету має ще пройти розгляд у парламенті в першому та другому читаннях і може ще зазнати значних змін, адже депутати зазвичай подають тисячі правок. Проте вже зрозуміло, що ситуація з фінансами не найкраща – економіка знекровлена тривалою війною, в хід пішли вже такі непопулярні методи, як підвищення податків, а міжнародна підтримка, вочевидь, слабшає.

Та варто пам’ятати, що єдина причина цього – країна-агресор. І ніхто, крім нас, не забезпечить наших воїнів на передовій.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News