Можлива угода між Україною та Болгарією щодо придбання ядерних реакторів для Хмельницької атомної електростанції має важливе геополітичне значення. Про це пише Стівен Бланк, старший науковий співробітник Інституту зовнішньополітичних досліджень, у своїй колонці для Atlantic Council під назвою "Ядерні можливості України на четвертому році війни."
На думку автора, реалізація угоди не лише посилить енергетичну безпеку України, але й сприятиме зміцненню двосторонніх відносин з Болгарією, яка вже давно перебуває під тиском російських спроб дестабілізації. У контексті війни в Україні, що вступає у свій четвертий рік, це рішення також стане сигналом єдності та солідарності в межах ЄС.
Бланк зазначає, що угода дозволить Україні завершити будівництво двох реакторів на Хмельницькій АЕС, які зможуть значно посилити енергетичну незалежність країни. Оскільки Болгарія надає обладнання радянського виробництва, яке раніше не використовувалося, це також вирішує проблему пошуку компонентів для завершення будівництва енергоблоків третього та четвертого.
Геополітична цінність угоди полягає у зміцненні позицій України як частини європейського енергетичного простору. Інтеграція української енергосистеми з ЄС розглядається як важливий стратегічний крок для посилення європейської єдності на тлі російської агресії. Болгарія, яка також стикається з викликами від Кремля, у такому партнерстві посилює власну стійкість перед зовнішнім тиском.
Втім, Бланк визнає, що угода викликає суперечки всередині України. Критики ставлять під сумнів її прозорість і наголошують на важливості децентралізації енергетичної системи. Але в умовах війни, за словами автора, ця угода залишається єдиним реалістичним способом швидко збільшити ядерні генеруючі потужності країни.
На думку Бланка, завершення проєкту з Болгарією може стати важливим кроком для України на шляху до енергетичної незалежності, посилення геополітичної стійкості регіону та інтеграції в європейську енергетичну спільноту.
