Розширення "атомки": чи на часі Велике "енергетичне" будівництво

Енергоатом та Міненерго ініціюють ряд масштабних енергетичних проектів: добудову 3 та 4 енергоблоків на Хмельницькій АЕС, а також інші атомні довгобуди, на кшталт відновлення Чигиринської АЕС.

Кіловат-година електроенергії у Німеччині за поточним курсом коштує від 13 до 18 гривень, якщо вірити даним тимчасово переміщених українців. Ми ж в Україні, попри чергове нещодавнє підвищення тарифу, платимо менше: 4,32 грн за КВт-год для населення і 8,6 грн - для підприємств. Такий розрив можливий за рахунок того, що понад половина енергії виробляється на атомних електростанціях із набагато нижчою собівартістю. А після руйнування ГЕС та теплової генерації частка атомної генерації стала ще більшою. Хоча загалом всієї виробленої електроенергії – менше. І тепер ми у розмірковуємо, як пережити прийдешню зиму.

Війна навчила нас не тільки виживати без світла, а й прискіпливіше рахувати витрати на електрику. Українці перевірили на собі всі існуючі моделі отримання енергії – від побутових дизельних генераторів до газотурбінних ТЕС, газопоршневих агрегатів та усіх видів альтернативних джерел. Це все дуже  цікаво, особливо у якості маневрових потужностей, але такі великі міста як Київ, Харків чи Одесу жодна "альтернатива" швидко не заживить.

Відновлення розбитих вугільних теплоелектростанцій (так сталось, що саме цей сектор зазнав найбільших руйнувань)  – це інвестиція у минуле. Цивілізований світ дуже швидко запроваджує обмеження на імпорт товарів, виготовлених з використанням "брудної" енергетики. І це, мабуть, єдине, у чому Європа не піде на жодні поступки і послаблення щодо України навіть з огляду на російську агресію – екологія не обговорюється. Всі інші варіанти – це лише маневрові потужності, де вартість кіловата значно вища, і ми не сплачуємо по повній лише завдяки атомній енергетиці.

Собівартість електроенергії

За підрахунками експерта аналітично-комунікаційної агенції "Маркет.Інфо" Олександра Голіздри, собівартість генерації ТЕС та ТЕЦ становить 4,25 грн за кВт-год, плюс доставка та розподіл – 3,25 грн. Отримуємо 7,5 грн за кВт-год. Вартість "зеленої" енергії ще вища – у середньому  6 грн з ПДВ плюс доставка 3,25 грн. Загалом, 9,25 грн.

Собівартість для "Енергоатому" - лише 1,7 грн з ПДВ без урахування ПСО.

У "Укргідроенерго" схожа ситуація, але ця генерація сильно зруйнована. Плюс 3,25 грн за кВт-год з ПДВ – середньозважені витрати на передавання, розподіл та постачання електроенергії.

Тобто виробнича собівартість державних атомної та гідроелектроенергії, враховуючи доставку споживачу, становить приблизно 4,65 грн, що трохи вище за поточний тариф. Експерт зауважує, що міністр енергетики Герман Галущенко зайняв принципову позицію: тариф для населення зараз не може включати комерційну складову, а тим паче бути піднятим до ринкового рівня, і тому узгодження фінальної цифри тарифу у  4,32 грн за КВт-год затрималось на кілька днів.

У будь-якому разі 4,32 грн (для домогосподарств) та 8,6 грн (для бізнесу) за кВт-год – це найменша європейська ціна, і саме це у значній мірі робить українську продукцію конкурентною на світовому ринку, незважаючи на значне зростання витрат на логістику, страхування та все інше, що подорожчало внаслідок війни.

Які є альтернативи

Газортурбінні та газопоршневі електростанції, які почали широко застосовуватися в Україні під час перших блекаутів, дійсно допомагають швидко відновити світло після масованих обстрілів з пошкодженням енергетичної інфраструктури. Потужність газортурбінних станцій коливається від 50-60 МВт, що дозволяє живити невеличкі міста чи райони. І у якості аварійного резерву це гарна ідея.

Але, за розрахунками спеціалістів, вартість електроенергії, виробленої звичайним побутовим генератором, за умови, що дізпаливо коштує 54 грн/л, становить 16,2 за кВт, використання пропан-бутану (49 грн/кг) дає 9,8 грн за кВт, так само як і біомаси. Газ за ціною 32 грн за метр кубічний — це 10,24 грн за кВт.

Голова комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус каже, що мобільна газова станція на 1 МВт споживає 250 кубометрів блакитного палива на годину. Тобто тільки вартість газу для роботи однієї такої станції впродовж однієї доби коштуватиме до 240 000 грн. Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко уточнює, що для мінімальних потреб населення Києва потрібно електростанцій загальною потужністю понад 140 МВт. А це 33,6 млн грн щодня. Щоб покрити потреби найбільших міст країни, потужність потребується ще вища – 800-900 МВт. Це, відповідно, 192-216 млн грн.

До того ж, як зазначають фахівці, для подачі газу в турбіну електростанції потрібна компресорна установка, а оскільки тиску в газових мережах для її роботи недостатньо, він повинен бути набагато більшим; компресор має бути встановлений поблизу майданчика для газотурбінної електростанції. І це не всі спеціальні умови.

Тому газотурбінні ТЕС можуть використовуватися тільки як маневрові: вмикатися при пікових навантаженнях і повністю вимикатися у період низького споживання енергії. Але чи будуть вони рентабельними у такому режимі роботи? Це складне запитання, яке залежить зокрема від вартості "пікової" електроенергії, вартості природного газу і розміру "вуглецевого" податку.

Питання в екологічності

Що таке "вуглецевий" податок,  пояснюють аналітики проєкту EMITTER, який фінансується за кошти Європейського Союзу. При спалюванні природного газу утворюються півкілограма парникових газів (в еквіваленті СО2) на кіловат-годину виробленої електроенергії. Якщо порівнювати з викидами вугільних ТЕС, то це вдвічі менше. Але у порівнянні з іншими видами генерації – більше.

Треба мати на увазі, що у грудні 2023 на міжнародній кліматичній конференції СОР28 було ухвалено угоду про поступову відмову від викопного палива в енергетичних системах. А природний газ, як і вугілля – це викопне паливо.

Отже сучасні газотурбінні та газопоршневі електростанції мають ту ж ваду, що і старі, збудовані ще за радянської доби вугільні станції, які фактично і складають основу нашої теплової генерації – вони не відповідають екологічним стандартам ЄС.

Вугільні ТЕС України створюють значний вуглецевий слід і є одними з найдорожчих у світі. За даними Carbon Tracker, ще у 2018 році вартість електроенергії з українських ТЕС була у 1,5-2 рази вищою, ніж у розвинутих країнах, і на третину дорожчою, ніж в Індонезії.

Деякі вважають, що руйнування ТЕС через війну дає можливість для їх модернізації за підтримки іноземних інвесторів, однак це не так просто. По-перше, Україна втратила значну частину вуглевидобутку через війну. По-друге, навіть якщо відновити шахти, вуглецевий податок CBAM може коштувати виробникам до $300 млн щороку.

Механізм прикордонного вуглецевого коригування CBAM змушує експортерів з країн, де не дотримуються екологічних стандартів, сплачувати додаткові збори за викиди. Під це регулювання підпадає значна частина українського експорту, включаючи металургію та інші галузі. Для уникнення таких переплат Україні необхідно повністю модернізувати свою теплову енергетику.

Атомна "пігулка"

У 2018 році фахівці, зокрема експерт з енергетики Сергій Дяченко, називали фантастичну суму потрібних капіталовкладень для повної модернізації української теплової енергетики –у розмірі $30 млрд (за тодішнім середньорічним курсом – 831 млрд грн). Можливо, саме тому у 2018 році був здійснений обрахунок альтернативного варіанту – добудови енергоблоків Хмельницької АЕС. Тоді порахували, що це може коштувати 72 млрд грн. З того часу гривня суттєво обвалилася та зросли світові ціни, але все одно загальна сума витрат буде меншою.

Міністр енергетики Герман Галущенко, спілкуючись з депутатами профільного парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, повідомив, що для роботи над новими енергоблоками буде залучено фахівців, яких вдалось врятувати і вивезти з окупованої Запорізької АЕС.

Запорізька АЕС, яка є найбільшою у Європі, давала українській енергосистемі понад 6000 МВт. Наразі вони втрачені. Разом зі зруйнованими внаслідок ракетних та дронових атак потужностями гідро- і теплоелектростанцій, це створило дефіцит, який фахівці оцінюють у 9000 МВт.

Але навіть за умови повернення ЗАЕС під контроль України, невідомо, чи можливо буде відновити її роботу без ризику аварій, адже росіяни, підірвавши влітку 2023 року Каховську ГЕС і спустошивши Каховське водосховище, створили серйозну загрозу для охолодження енергоблоків. Плюс, зважаючи на навмисну шкоду обладнанню станції, поступову його деградацію через дії некваліфікованого персоналу, грабунок та мінування, не можна виключати сценарій, що полишаючи територію АЕС, окупанти влаштують там ще більшу катастрофу.

Тобто у будь-якому разі Україна ані зараз, ані у майбутньому не зможе існувати без додаткових енергетичний потужностей. Хмельницька АЕС наразі виробляє 2000 МВт і це дуже мало, з огляду на її проєктні можливості. І сама будівля, і місто енергетиків Нетішин були розраховані на роботу атомної електростанції як мінімум з чотирма блоками.

Перший енергоблок ХАЕС було підʼєднано до мережі у 1987-му, тоді ж почалось будівництво ще трьох блоків, яким не пощастило – вони були заморожені через мораторій Верховної Ради у 1990-му. Другий енергоблок ввели в експлуатацію тільки через 17 років - у 2004 році. Третій готовий майже на 80%, четвертий - на 30%.

Для завершення будівництва третього енергоблока, за словами керівника "Енергоатома" Петра Котіна, не вистачає реактора і турбіни. Частину обладнання Україна може придбати у Болгарії, де у 1990-х було заморожене будівництво двох реакторів АЕС "Белене". Про початок переговорів на цю тему було повідомлено ще рік тому, під час візиту Президента Володимира Зеленського до Болгарії. За оцінками The Wall Street Journal, з посиланням на болгарських посадовців, обладнання обійдеться Україні у $600 млн (за поточним курсом – 24 млрд грн).  

Якщо враховувати, що це капітальна інвестиція на десятиліття вперед, що дозволить збільшити частку дешевої атомної електроенергії  майже на стільки ж, скільки ми втратили на ЗАЕС, ці гроші окупляться відносно швидко.

Далекосяжні перспективи

Більш віддалена перспектива – це побудова разом з американцями двох зовсім нових сучасних енергоблоків AP1000, які зможуть видавати 1200 МВт. Підписаний у рамках візиту Зеленського до Вашингтону меморандум з компанією Westinghouse, яка у березні 2024 року завезла на Хмельницьку АЕС першу партію американського палива для завантаження його у реактори, дає офіційний старт цьому процесу. Втім, треба бути реалістами, що побудова з нуля – це довше і складніше, ніж добудова частково готових енергоблоків. Але варіантів, як відбудовувати енергетику, виходячи з питання вартості та стратегічної точки зору (адже усі міні-ТЕЦ з часом доведеться "викинути на смітник" у рамках європейського "зеленого переходу") – у нас не так вже й багато.

Це важливий аргумент на користь першого у світі експерименту з будівництва атомних енергоблоків у країні, яка одночасно відбиває військову агресію значно більшого за себе ворога. Але, як не парадоксально, але саме війна і героїчний спротив відкрили для нас доступ до фінансової і технічної допомоги в обсягах, які у десятки разів перевищують все, що ми отримали за роки незалежності, до моменту повномасштабного вторгнення.

Також треба враховувати тренд – "награвшись" у дорогу "зелену енергетику", відійшовши від жаху Чорнобиля, і переконавшись, завдяки Фукусімі, що аварії на АЕС можна подолати без невідворотних наслідків, розвинені країни потихеньку повертаються до "старого доброго атому". Сьогодні у світі будується 61 атомний енергоблок. Ще 90 знаходяться на стадії планування, більше 300 – у процесі обговорення.

Загрози нових підступних ударів

Деякі експерти звертають увагу на нові ризики для українських атомних електростанцій, пов'язані з непрямими атаками з боку Росії. Замість прямих ударів по АЕС (які прирівнюються до застосування ядерної зброї), противник зосереджується на знищенні периферійних підстанцій, що є критичними для стабільної роботи атомної генерації. Це своєрідна гібридна тактика, спрямована на відключення АЕС без прямого удару та радіаційних наслідків.

Однак цю проблему допомагає вирішити МАГАТЕ. Під час 68-ї Генеральної конференції МАГАТЕ у Відні міністр енергетики України Герман Галущенко та генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі домовилися про розширення місій агентства на високовольтні підстанції, які є об’єктами атак. Це є сильним ходом України в енергетичній війні з росією, бо, фактично, наразі атаки на підстанції прирівняні до атак на самі атомні станції.

"Атакуючи критичні підстанції, Росія намагається зупинити атомну генерацію України. Ми дякуємо МАГАТЕ за підтримку та сподіваємося на якнайшвидше розширення місій на об’єкти, що потребують захисту", – заявив міністр.

Окрім моніторингу існуючих об'єктів, МАГАТЕ вкотре підтримало бажання України розбудовувати атомну генерацію. Адже цей проект має стратегічне значення для України, дозволить забезпечити додаткові обсяги електроенергії та посилити енергетичну незалежність країни.

Рафаель Гроссі підтвердив готовність МАГАТЕ надати всебічну технічну та консультаційну підтримку для успішної реалізації проекту. Агентство залучить міжнародних експертів, які допоможуть забезпечити високий рівень безпеки та ефективності нових енергоблоків.

Але спершу ми самі повинні пройти всі стадії психологічного прийняття очевидного і усвідомити, що альтернативи насправді немає.

Тетяна Стежар

УНІАН в Google News