"Рівень газу у сховищах на 35% нижче, ніж минулоріч. Ми на межі технічного мінімуму", - енергетичний експерт Олександр Харченко

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко розповів УНІАН, чому Україна достроково завершує опалювальний сезон, наскільки критичним є дефіцит газу у сховищах, та які кроки необхідні для стабільного проходження наступної зими.

У столиці 24 березня офіційно завершився опалювальний сезон – усі будинки будуть відімкнені від теплопостачання протягом тижня. Як зазначив мер Віталій Кличко, це рішення було прийнято у зв'язку з потеплінням, а також необхідністю раціонального використання природного газу.

Минулу зиму Україна успішно пройшла на газі власного видобутку і, згідно з заявами чиновників, цього року ми також планували обійтись без імпорту. Проте не так сталося як гадалося, і вже у лютому 2025-го стало зрозуміло, що газу в українських сховищах бракує. Ускладнювали ситуацію російські обстріли української газотранспортної системи.

Попри небезпеки, пов’язані з обстрілами, Європейський Союз обговорює план використання українських газових сховищ, щоб збільшити імпорт з Греції та Туреччини. Це дозволить зберігати до 10 мільярдів кубометрів "блакитного палива" у нас під землею. Потім цей газ транспортуватиметься через словацькі трубопроводи в Угорщину та інші країни в зимовий період, коли попит на нього зростає.   

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в інтерв’ю УНІАН розповів, яким видався для України цьогорічний опалювальний сезон, який наразі рівень дефіциту газу в українських сховищах, чому Росія різко погодилася проводити перемовини щодо "енергетичного перемир’я", а також що необхідно почати робити вже зараз, щоб якісно підготувати енергетичну інфраструктуру до наступної зими.

У Києві з 24 березня почали відключати від теплопостачання житлові будинки. Як ви загалом оцінюєте цей опалювальний сезон? Це рішення радше пов’язано з потеплінням, чи уся справа в тому, що нам необхідно економити природний газ?  

Необхідно економити природний газ – це сто відсотків. Фактично, опалювальний сезон завершується раніше, ніж зазвичай. З одного боку, дійсно стало тепліше – середньодобова температура доволі висока. З іншого боку, ситуація з газом дуже складна. Це об'єктивно.

Що стосується опалювального сезону – ми його пройшли, я вважаю, дуже добре. Звісно, проблеми з енергопостачанням в Одеській, Миколаївській, Харківській, Сумській областях були дуже серйозні через атаки. Але в цілому по країні фактично не було обмежень. Так, були серйозні обмеження для бізнесу, але, тим не менш, у поточній ситуації, це дуже добрий результат.

Який зараз рівень дефіциту газу в українських сховищах? Минулого місяця повідомлялося, що після російських ударів Україна втратила 40 відсотків видобутку.

У нас зараз рівень газу у сховищах десь на 35 відсотків нижче, ніж минулоріч. Ми на межі технічного мінімуму, там зараз немає, що забирати. І це означає, що нам треба за сезон закачати у наші сховища хоча б 9 мільярдів кубометрів. Власний видобуток у поточному стані не дасть змоги закачати більше ніж 4-4,5 мільярда.

Тобто нам потрібно купити на зовнішніх ринках щонайменше 4 мільярди кубометрів, а це дуже суттєві гроші. Мова йде про десь 2,5 мільярда доларів в поточних цінах. Ну, дай Боже, ціна трохи знизиться – тоді буде $2 мільярди. Зараз весна – сезон зниження цін на газ. Але це не полегшує ситуацію, тому що грошей немає. Тому є серйозна проблема, яку треба терміново вирішувати.

Чи є ризики, що споживачі стикнуться з відключеннями газу? За яких умов це можливо?

Найбільша загроза - це пониження середньої температури тепла в квартирах під час опалювального сезону. Тому що, якщо буде значний дефіцит газу, то єдиний спосіб - це знижувати його споживання через зниження температури в системі центрального опалення. Це, на мою думку, найбільш негативний сценарій під час наступного опалювального сезону взимку.

А чи є передумови до обмежень зараз?

Ні, це взагалі крайня ситуація. Я її не бачу в жодному сценарії.

В яких країнах ми наразі закуповуємо блакитне паливо?

Ми інтегровані з європейською газотранспортною системою. Ми можемо отримати доволі велику кількість газу через наші з'єднання з Польщею, Румунією, Угорщиною. Особливо зі Словаччиною дуже великі з'єднання, бо через Словаччину йшов основний транзит. Відповідно, можливість отримати газ технічно в нас є. Але для цього газ треба купити та заплатити за нього.  

Скільки втрачає Україна від того, що необхідні обсяги не були належним чином сплановані та газ не закупили тоді, коли він був дешевим?

Зараз уже про це немає сенсу розмовляти, тому що те, що залишилося в минулому, ми не повернемо. У будь-якому разі ми зараз були б у ситуації, коли нам треба імпортувати газ. Навіть, якщо уявити, що минулого літа закупили додатково мільярд-півтора кубометрів, то зараз ми все одно дивилися б на цифри і розуміли, що нам треба закуповувати газ, просто трохи менше.

Якими будуть ціни цього сезону, ніхто не може передбачити, але є надія, що вони знизяться до рівня 330-350 доларів, якщо найближчим часом усе буде добре. Відповідно, у цей період – квітень, травень, червень – нам необхідно закуповувати основні обсяги. Але щоб щось закуповувати, треба мати на це живі гроші.

Чи допоможе в цьому плані ініціатива ЄС щодо використання українських підземних сховищ для зберігання імпортованого газу з Греції й Туреччини?

Це чудова моральна підтримка. Коли вона реалізується у щось реальне та фізичне, буде дуже добре. Я вкрай скептичний щодо будь-яких політичних ініціатив до того моменту, поки вони не будуть реалізовані на комерційному рівні. Бо очевидно Єврокомісія не буде купувати 10 мільярдів кубометрів газу і качати його в Європу.

Питання номер один – безпека. Тому що ми добре знаємо, що московити продовжують атакувати в тому числі газокомпресорні станції сховищ, наземну інфраструктуру. І це відлякує європейських трейдерів, які могли б зберігати в нас газ.

А друга частина – це суто комерційна. Треба мати клієнтську базу, яка буде це робити. Так, у нас є потенціал навіть на 10-15 мільярдів кубометрів закачати зовнішнього газу і повернути його взимку. Технічно ми це можемо зробити. Але для цього мають бути люди, які свої гроші вкладуть в газ, куплять його, закачають до нас, а потім повернуть.

Останнім часом активно обговорюється так зване "енергетичне перемир’я". Чи вигідно Україні погоджуватися на домовленості про припинення атак на російські енергооб'єкти? І чому це питання різко постало в перемовинах?

Я абсолютно певен, що це та сама демонстрація, про яку каже президент, коли говорить про "мир через силу". Московитам дуже боляче від наших ударів по їхнім НПЗ, нафтопроводах, станціях докачування газу й нафти. Вони втрачають багато грошей, а головне - це ще й впливає на велику кількість факторів, починаючи від забезпечення частини Європи і їхньої армії нафтопродуктами. Треба складніша логістика, це довше вести і дорожче коштує.

Це впливає й на внутрішні протиріччя в РФ, тому що ніхто ж не відміняв дискусії в елітах, що військово-промисловий комплекс Росії заробляє, а нафтопереробка і нафтовидобуток мають страждати.    

Це класичний приклад того, що московити йдуть на перемовини тільки у тих ситуаціях і тільки по тих місцях, де їм боляче. В тих зонах, де їм не боляче, вони продовжують шантажувати, брехати, придумувати що завгодно, аби не йти на перемир’я.

Якщо Росія припинить обстріли, чи буде цього достатньо для стабілізації ситуації з газом? Чи вже є критичні пошкодження?

Пошкодження вже є, і насправді проблема в тому, що для їхнього відновлення потрібні час і гроші. Обладнання, яке було пошкоджене, мало на ринку, його замовляють завчасно – часом за 10-12 місяців, а виробництво триває 7-8 місяців. Це довгий процес.  

Тому, на жаль, миттєво відновити помахом чарівної палички не вдасться. До того ж нам потрібно щонайменше, за моїми оцінками, 120-130 мільйонів доларів лише на придбання цього обладнання в обсягах, необхідних для відновлення потужностей. Це прямо мінімум. А ще потрібно оплатити роботи, виконати власне транспортування і так далі. Тому це питання часу й великих коштів.

Фізично я не бачу перспектив, щоб ми встигли належним чином відновити обсяг видобутку щонайменше до початку наступного опалювального сезону. І дай Боже, щоб ми до листопада більш-менш відновили компресорні станції, аби наступної зими могли піднімати газ із родовищ у більш-менш нормальному режимі.

Що вже зараз потрібно зробити, щоб якісно підготувати газову інфраструктуру та всю енергетику до наступної зими? 

Я би сказав, що останні роки підготовка, оскільки їй дійсно приділяли багато уваги, була правильна і максимально ефективна, бо інакше ми би просто не пройшли зиму.

Треба визнати, що підготовку до опалювального сезону зараз усі розуміють як пріоритетну задачу – і на місцевому, і на національному рівні. Усі розуміють, що "Енергоатому" треба пройти ремонти, що потрібно докладати зусиль до відновлення генерації, що треба давати можливість будувати нові потужності якомога швидше. Ми потребуватимемо спрощеного режиму доступу до обладнання та землі для будівництва енергооб'єктів ще щонайменше протягом двох-трьох років.

Сподіваюся, що алгоритми підготовки будуть працювати і далі максимально ефективно.  

Чи може на тлі дефіциту в Україні зрости тариф на газ для населення, навіть попри діючий мораторій?

Я таких рішень точно не приймаю і не можу дати точних оцінок. Але, на мою думку, у нас немає альтернативи тому, щоб переходити до ринкових цін для населення. Нарешті закрити цей пострадянський рудимент, який, по-перше, генерує масу проблем енергетичному комплексу, а, по-друге, абсолютно неефективний.

Маленька, як ми звикли вважати, бідна Молдова зробила це 2022 року і пройшла цей період. Зараз ми вже можемо бачити, як нормально працюють механізми.

Нам треба приводити ситуацію до нормальної. Видавати адресні субсидії всім категоріям, які їх дійсно потребують. На мою думку, наприклад, військові, пенсіонери, люди з обмеженими можливостями мають бути покриті допомогою від держави. Нам значно дешевше давати багато адресних субсидій замість того, щоб тримати низькі тарифи, які провокують неефективність, корупцію, величезну кількість боргових проблем на ринку електрики та газу.

А який наразі комерційний тариф на газ?

Ціна на газ змінюється постійно, як і на електроенергію. Вдень на електроенергію ціна одна гривня, ввечері - 10 гривень, вночі - 2 гривні. Тут почасово змінюється ціна. І так само з газом.

У нас ціна на газ була такою, що одного дня комерційна ціна складала 13 тисяч гривень за тисячу кубометрів, іншого - 16 тисяч, а потім - 14 тисяч. Це просто змінюється кожного дня.  

Це буде ринок, в якому будуть пропонувати, в тому числі, домогосподарствам різні пакети, умови, можливості. А головне - ринковий підхід до цін у домогосподарствах сильно стимулює зниження енергоспоживання. Прямо кардинально стимулює. Як показує досвід, дуже швидко люди починають думати і про кількість спожитої електроенергії, і про кількість спожитого газу, і про те, що необхідно утеплювати будинки і не відкривати вікна в морози. Тому я абсолютно певен, що в України фактично немає альтернативи.

Дмитро Петровський  

УНІАН в Google News