"Готуй сани влітку": у Хмельницькому містяни будуть зі світлом та теплом

Ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну деякі міста зробили ставку на малу газову генерацію, яка не лише забезпечує наявність електроенергії, а й рятує містян від холоду. УНІАН поцікавився, як це працює у Хмельницькому.

Російський ракетний терор навесні 2024 року призвів до суттєвого пошкодження українських тепло- та гідроелектростанцій, які підтримували єдину енергосистему в години пікового навантаження. Як наслідок, вже влітку вся країна звикає до графіків вимкнення світла.

"Базовий прогноз – в енергосистемі буде дефіцит у районі 30-35%. Що це означає для споживачів? Якщо заживлять критичну інфраструктуру, потім будуть розподіляти залишки, то для споживачів дефіцит складе 50%. Тобто базовий прогноз – 12 годин без світла", - заявив генеральний директор компанії Yasno Сергій Коваленко.

Небезпідставні побоювання, що взимку населення очікують не тільки тривалі блекаути, а й відсутність у домівках тепла, холодної та гарячої води.

В експертному середовищі заговорили про те, що врятувати українців від замерзання може маневрена газова генерація - так звані когенераційні установки, або міні-ТЕЦ. Під час своєї роботи вони спалюють газ, видаючи тепло в систему опалення та електроенергію у мережу. Вони невеликі за розмірами та досить мобільні (це дозволяє сподіватись на те, що російськими ракетами буде не так просто в них влучити), а також здатні швидко включатися в роботу.

А поки хтось про це лише говорить, місто Хмельницький вже має багаторічний досвід експлуатації таких установок.

Було не модно, але економно

Першу когенераційну установку Хмельницький встановив у 2003 році. Як розповів заступник міського голови Хмельницького – директор департаменту інфраструктури міста Василь Новачок, на початку двохтисячних років купівля когенераційних установок була економічно привабливою: "Через те, що газ був дуже дешевий, виробництво електроенергії також було дешевим. "Хмельницьктеплокомуненерго" порахувало економію цього процесу і спробувало першу установку, виготовлену у Первомайську. Вона себе показала як надійний механізм. З того часу поступово стали їх докупляти".

За його словами, встановлення однієї міні-ТЕЦ може тривати рік і більше: "Це проєктування, монтаж, введення в експлуатацію, взяття дозволу від обленерго на постачання на енергоринок".

Станом на зараз в місті працюють 14 установок вітчизняного виробництва і одна – австрійського (її передали як гуманітарну допомогу). Остання встановлена у котельні, що обслуговує 102 житлових будинки.

"Це було насправді дуже правильне рішення, і тоді це точно не було трендом. З 2003 року Хмельницький встановив 15 установок. Якщо точніше, то 14 працюють вже, а 15-та монтується і найближчим часом її почнуть експлуатувати", - розповів мер Олександр Симчишин.

15 міні-ТЕЦ – і місто з теплом

15-ту когенераційну установку місто отримало від міжнародних партнерів для посилення автономності котелень у випадку повної відсутності електроенергії, що надходить від об’єднаної енергосистеми. І місцева влада на цьому не буде зупинятись – планує отримати ще кілька установок такого типу, щоб забезпечити ними й інші підприємства.

"Найперше — водопостачальне. Зараз воно, у разі відключень світла, працює завдяки генераторам. Це дизель або бензин. Для цього потрібно мати десятки тонн пального та місце, де його зберігати. А це можливі точки "прильотів" і так далі. До того ж, це недешево", - констатує міський голова.

Що стосується так званих міні-ТЕЦ, ціна питання залежить від потужності. За даними місцевої влади Хмельницького, наразі установки, які експлуатує місто, коштують від 12 до 15 мільйонів гривень за одиницю. А потужність більшості з них складає 500 кВт.

Міський голова розповідає, що установки були придбані або коштом бюджету, або за гроші теплокомуненерго.

"Спосіб придбання був різний. Десь це були бюджетні кошти, десь лізинг, десь кредит. Чотирнадцять установок були придбані протягом кількох років. Це була системна робота, мета якої – максимально автономізувати теплопостачання", - каже Симчишин.

Суттєвою перевагою когенераційних установок є те, що з їх допомогою можна швидко відновити теплопостачання. За словами мера Хмельницького, коли восени-взимку 2022-2023 років Росія посилила атаки на українську енергетичну інфраструктуру, місто переходило на когенерацію для безперебійного забезпечення містян централізованим теплопостачанням.

"Під час одного з "прильотів", ми за допомогою когенераційних установок змогли відновити теплопостачання, коли ще тривала повітряна тривога. Це займає до 40 хвилин", - ділиться досвідом посадовець.

Наразі місцева влада ставить завдання: у разі відсутності електроенергії протягом 8-12 годин (не кажучи вже про 2-3 дні), котельні повинні працювати.

"Якщо у людини немає світла, у неї має бути тепло", - наголосив Симчишин.

Як працює когенераційна установка

У Хмельницькому когенераційні установки працюють на базі газового двигун-генератора. Спалюючи газ, вони виробляють електричну енергію для автономної роботи котелень, які, своєю чергою, забезпечують опаленням багатоповерхівки. Надлишкова частина електроенергії віддається у систему обленерго.

За словами головного енергетика "Хмельницьктеплокомуненерго" Ігоря Цвєтуса, в нормальному режимі роботи установки працюють паралельно з об'єднаною енергетичною мережею.

"Тобто надлишок електроенергії, який не споживається на котельні, вони віддають у мережу. Коли мережа зникає, установку можна запустити в автономному режимі. Вона буде покривати власні потреби об'єкта, на якому встановлена", - пояснив спеціаліст.

Заступник міського голови Хмельницького – директор департаменту інфраструктури міста Василь Новачок додає, що влітку працює менше міні-ТЕЦ. Адже частина з них – на ремонті. Раз на рік їх обов’язково зупиняють, проводять технічні регламентні роботи, готуючи до нового опалювального сезону. Мова, зокрема, про заміну обладнання автоматики.

"Адже за 20 років технології суттєво рушили вперед", - зазначає посадовець.

Втім, це – обов’язкова потреба: "Ці установки вмикаються надовго. Якщо, приміром, їх запускають у жовтні, то зупинити можуть аж у травні-червні".

Однак, за словами чиновника, в місті бракує кадрів, які займаються сервісним обслуговуванням когенераційних установок.

"Брак кадрів є, адже процес мобілізації не може минути безслідно. Але на підприємстві є ядро фахівців. Вони повністю обслуговують установки", - розповідає чиновник.

Дешевший тариф

Тариф на теплопостачання для населення у Хмельницькому становить 1 480,92 грн за 1 Гкал.

"Зважаючи на те, що ми виробляємо свою електроенергію, звичайно, це трохи здешевлює тариф. Це не якась велика частка, адже газ складає 85-87% тарифу на тепло і гарячу воду. Далі вже йде електроенергія, зарплата, податки, адміністративні витрати і так далі… Але багато у чому, завдячуючи когенерації, ми маємо у Хмельницькому один з найнижчих тарифів в Україні. Ба більше, нещодавно ми змінили графік подачі гарячої води на літній період. Якщо раніше це було по кілька годин вранці та ввечері, то зараз із 05:00 до 24:00", - розповідає мер міста.

Окрім того, частину виготовленої електроенергії Хмельницький продає місцевому обленерго. Приміром, торік було виготовлено 21 млн кВт при потребі "Хмельницьктеплокомуненерго" 15 млн кВт.

"6 млн кВт ми продали. З того часу ми доставили ще одну установку, ще одну завершуємо монтувати. Тож, думаю, протягом сезону 2024-2025 років продамо в єдиний ринок понад 6 млн кВт і цим допоможемо енергосистемі", — сподівається заступник мера Василь Новачок.

Потрібна ініціатива на місцях

За словами енергетичного експерта Геннадія Рябцева, побоювань щодо забезпечення електроенергією критичної інфраструктури в Україні взимку наразі немає. Але те саме не можна сказати про усіх інших споживачів.

"Очікувана нестача обсягів електроенергії в осінньо-зимовий період оцінюється у 4-5 ГВт. Тому, окрім тих заходів, які реалізують центральні органи влади та енергетичні компанії, потрібна залученість місцевого самоврядування та приватного бізнесу. Вона має знайти своє відображення у створенні малих систем розподілу – енергетичних установок продуктивністю від 5 до 30 МВт, а то й більше", - вважає експерт.

На його думку, варто зацікавити бізнес використовувати такі установки, адже собівартість виробленої міні-ТЕЦ електричної енергії співставна з вартістю для побутових домогосподарств.

Рябцев зазначає, що у разі реалізації проєктів на місцях, це дасть можливість розвантажити енергетичну систему. А це, своєю чергою, зменшить перерви в енергопостачанні для великих промислових підприємств, основних наповнювачів державного бюджету і тих, хто забезпечує Сили оборони України всім необхідним.

Максим Фарина

УНІАН в Google News