"Пестицидна атака" на Трампа. Чи захопить Україна американську частку агроринку Європи

У відповідь на митні погрози Трампа ЄС почав готувати обмеження на імпорт продуктів, що вирощуються з використанням заборонених хімікатів. Це може стати поганою новиною і для українських фермерів, проте, водночас, відкриває нові експортні можливості.

Третю річницю російського вторгнення в Україну ми та інші європейці зустрічаємо у поганому настрої. Бо Дональд Трамп почав "робити Америку знову величною" через конфлікти з усіма традиційними партнерами. Хаотично, непослідовно, але почав. І Європа готується дати цим потугам "торговельного булінгу" відсіч.

У відповідь на погрози Трампа щодо підвищення мит на європейські товари (передусім промислові) у ЄС вирішили повернутися до ідеї обмеження імпорту агропродукції зі США, яка вирощується з використанням токсичних пестицидів та інших препаратів, що містять "канцерогени, мутагени та ендокринні руйнівники". Рішення ще не прийняте, але, як то кажуть, вже "на столі".

Оскільки "ядерний електорат" трампістів - це мешканці аграрної периферії Штатів, то й намір "бити" по цій аудиторії виглядає логічно. Це нова адміністрація точно відчує.

В якості "бонусу" - підтримка європейських фермерів додасть євробюрократії трохи політичних "балів". А місцеві аграрії, слід додати, є головними "євроскептиками" та критиками ЄК. І все через великі обсягу імпорту до ЄС. Бо з дешевим імпортом фермерам все складніше конкурувати через "зелений курс" Брюсселю, спрямований на "оздоровлення" раціону європейців та відхід від "поганих" пестицидів.

"У ЄС заборонено низку шкідливих речовин у сільському господарстві, з якими у США фермери ще працюють, оскільки їх законодавство не забороняє. Чому їх використовують? Бо різниця в ціні. ЄС поступово переходить на препарати біологічного походження. А це зростання в ціні. Виробники у США переважно ж працюють з традиційною системою захисту, по-старому", - пояснює нам Ганна Каширіна, координатор комітету захисту рослин Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).

Тобто, рішення щодо обмежень "неорганічної" агропродукції на ринок ЄС є "прицільним" та вирішує одразу кілька проблем Брюсселю, хоча й створює нові, головна з яких – зростання цін для європейських споживачів. Адже дешевий аграрний імпорт "збиває" споживчу інфляцію для європейських домогосподарок. І саме тому це рішення вже багато років обговорюється євроспільнотою, але досі не було прийняте.

І тепер постає питання – якщо обмеження зрештою буде введене, воно стосуватиметься лише американської агропродукції, чи й усіх інших виробників? Нас, звісно, хвилює доля рекордного українського агроекспорту до ЄС та чи зможемо ми "з`їсти" американську частку ринку в разі обмеження імпорту зі США.

"Погані" пестициди як бажаний товар

Попри ризики підняття цін, Брюссель якось повинен відповісти американському президенту. А "зачепити" може й інших імпортерів. За даними Financial Times, Єврокомісія вже поточного тижня може прийняти відповідне рішення по пестицидах. Найбільше від цього можуть постраждати поставки сої до ЄС.

Обмеження, ймовірно, стосуватимуться таких заборонених у ЄС агрохімікатів як паракват - гербіцид, який застосовується при вирощуванні соєвих бобів у США й інших країнах. Також джерела видання називають фунгіцид пропіконазол і нейротоксичні інсектициди, "що вбивають бджіл".

"Ми говоримо тільки про найнебезпечніші пестициди, і перед ухваленням будь-яких рішень буде проведено оцінку впливу для захисту конкурентоспроможності", - повідомив FT один з європейських посадовців, додавши, що "нам потрібні кава, манго й авокадо", проти яких обмежень, скоріш за все, не буде.

Власне, кава та чай є найпоширенішими продуктами, що містять заборонені у ЄС залишки пестицидів: 38% зразків чаю і 23% кави. Їх виявили у майже чверті зразків з Індії та 17% – з Китаю. На цьому тлі виникає питання: якщо крізь жорсткі європейські "фільтри" проходить такий імпорт, то що ж тоді п`ють українці?

Самі пестициди – це окремий ринок.

"Пестициди, інші препарати та агрохімікати - це все один ринок. Під "пестицидами" часто мають на увазі ринок загалом. ЄС експортує до США їх досить значні обсяги. За 2023 рік обсяг експорту склав $513 мільйонів. А у зворотньому напрямку - зі США до ЄС - 438 мільйонів доларів", - зазначає Ганна Каширіна.

Найбільшими споживачами європейських хімічних препаратів є самі європейці. Головним чином, це Франція та Німеччина, які у 2023 році імпортували у своїх сусідів по ЄС агрохімії на $1,9 та $1,6 мільярдів відповідно. Слідом йдуть Польща, Італія та Іспанія, які закупили 2023 року препаратів для рослин більш ніж на $800 мільйонів.

Поза ЄС найбільшими імпортерами європейських пестицидів є Велика Британія (на $750 млн), Бразилія ($650 млн), РФ ($612 млн) та США ($513 млн). Причому РФ нарощує закупівлю препаратів з ЄС - наприклад у 2021-му вони купили агрохімії на $467 мільйонів. Санкції на ці поставки не розповсюджуються. Україна ж 2023 року закупила європейської агрохімії на $428 мільйонів.

Щодо експорту зі США, то ЄС у 2023 році завіз американських агрохімікатів на $438 мільйонів. Причому частка США на європейському ринку пестицидів поступово зростає, а головними імпортерами є Франція, Бельгія та Нідерланди - країни, де "погані" пестициди застосовуються найбільше (на гектар сої або кукурудзи там можуть "висипати" 6-8 кілограмів пестицидів, що значно перевищує середні показники по ЄС).

Небажані у ЄС агрохімікати використовують тому, що вони дозволяють задешево захистити більшу частку врожаю від шкідників та хвороб, попри те, що публічно європейці на "фронтирі" боротьби за "зелений курс". Адже є певні лазівки, що дозволяють це робити. Але повернемось до них трохи згодом.

Хто "зеленіший": Україна чи Європа?

Що ж до України, то ми широко використовуємо пестициди у аграрному виробництві, включно з тими, що заборонені "зеленим курсом".

"Поки що, на жаль, в нас використовуються ті діючі речовини, які заборонені у Євросоюзі. Найбільші наші агровиробники вже впроваджують біологічні засоби захисту, але потрібен перехідний термін. Україна рухається у Євросоюз. Ми напрацьовуємо законодавство у цьому напрямку", - пояснує Ганна Каширіна.

За її словами, минулого року - у грудні - вже було прийнято євроінтеграційний закон про державне регулювання сфери захисту рослин, який запрацює через 3 роки.

"За цей час потрібно напрацювати нормативно-правові акти. Є ще один зареєстрований законопроєкт про засоби захисту рослин і добривні засоби, - продовжує експертка. - Але вже завтра відмовитися від традиційних систем захисту і різко перейти на препарати біологічного походження ми не зможемо. Нам потрібен на це перехідний період 5-10 років. І це не для того, щоб повністю перейти, а лише щоб відповідати вимогам ЄС. Це все стосується "Європейського зеленого курсу"".

Може здатися, що ми знов відстаємо від Європи. Але пані Каширіна з цим не погоджується. Адже для власних фермерів ЄС зробив винятки, якими ті успішно користуються, що й випливає зі статистики експорту та імпорту хімічних речовин.

"Виробникам у ЄС надаються спеціальні дозволи на використання заборонених препаратів. В Україні на гектар використовується в середньому десь 3 кілограми всіх пестицидів, що є серед європейських країн чи не найменшим показником. Це на сезон, щоб виростити певну культуру. У Європі може бути і вдвічі більше. І це з залученням заборонених речовин завдяки спецдозволам. Попри "зелений курс", в нас хімікатів використовують менше", - наполягає вона.

Тобто, українські виробники в принципі менше залежать від хімікатів порівняно з іншими країнами. Але чи дасть це нам простір для "маневру" у разі введення нових обмежень?

Український вимір проблеми

Україна отримала особливі умови на ринку ЄС в якості підтримки та на знак солідарності європейців після повномасштабної навали російської орди 2022 року. І використала цю можливість на повну. Хоча ці преференції, схоже, не довічні.

"За результатами 2024 року ЄС залишився найголовнішим напрямком експорту української агро-харчової продукції: з $24,7 мільярдів агро-харчового експорту $12,8 мільярдів (це 51,8%) були зароблені від експорту саме до ЄС. Значну частку товарів, що були експортовані, складають саме зернові та олійні. Якщо ЄС введе обмеження і для України, обсяг експорту може скоротитись", - зауважує Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції УКАБ.

Також експертка нагадує про дедлайни особливого режиму торгівлі для України.

"З 1 січня 2025 року по 6 червня ще буде працювати актуальний режим автономних торговельних преференцій, який був запроваджений ЄС в червні минулого року, - каже вона. - Станом на зараз немає чіткого розуміння, який режим торгівлі нас очікує з 6 червня, оскільки Єврокомісія не налаштована продовжувати автономні торговельні преференції ще на рік, а переговори щодо лібералізації торгівлі по ст. 29 Угоди про асоціацію ще не розпочались. Відповідно, існує ризик повернення до умов торгівлі, які діяли ще в 2021 році".

Дійсно є низка країн, що постійно виступають проти українського аграрного імпорту. Якщо ми одночасно втратимо режим сприяння і отримаємо нові вимоги щодо пестицидів, то вийде вкрай неприємне "комбо" - подвійний удар по нашому агроекспорту.

Втім, українські експерти налаштовані помірно оптимістично і стверджують, що українська аграрна продукція може залишитися конкурентною навіть за таких умов. Адже в Україні зростає частка органічного землеробства. До того ж, впровадження "зелених правил" є однією з вимог євроінтеграції, і нам у будь-якому разі доводиться крок за кроком вписуватися у нові стандарти.

Ба більше, попри загрозу, що створює можливе введення "пестицидних" обмежень, ми навіть маємо шанси нав’язати Штатам боротьбу по деяким аграрним культурам на європейському ринку, зайнявши їхню нішу. Хоча, звісно, весь американський аграрний експорт до ЄС нам не по зубах.

"Україна не є настільки великим виробником сої, як США, щоб перекрити всі обсяги постачання Америки на ринок ЄС. Проте якусь частину нашого експорту сої з інших напрямків ми дійсно зможемо переорієнтувати на європейський ринок у випадку, якщо можливі обмеження в застосуванні засобів захисту рослин не будуть застосовуватись до українських виробників", - каже Олександра Авраменко.

Як би там не було, поки що як загрози, так і можливі переваги для українців у разі введення нових обмежень є гіпотетичними.

"Наразі це лише слова - як щодо мит з боку США, так і щодо нових обмежень з боку ЄС. Поки що це на перспективу. Жодного документу, який це питання регулює, наразі немає. Щодо впливу "торгової війни" – це вдарить по обох сторонах. Якщо США введе мита, то Європа втратить приблизно 3-4% ВВП. Аграрний експорт США до ЄС теж матиме втрати в разі відповіді, але поки що важко сказати які. Вважаю, що від цих торгових та "пестицидних" війн виграє лише Китай, який є одним з найбільших світових експортерів пестицидів і агрохімікатів", - підводить підсумок Ганна Каширіна. 

Торгові війни між США та ЄС це, безумовно, халепа світового рівня, яка може вплинути на цілі ринки. А особливо на такий чутливий сектор як АПК. Питання ж пестицидів є важливим для ніші сої та деяких інших культур. Але це не означає, що це принесе Україні виключно негатив.

Андрій Попов

УНІАН в Google News