Підпишіться на нас в Google
Кава залишається одним з найпопулярніших напоїв України та світу. Високий попит на тлі падіння врожаїв підштовхував вартість кавових зерен догори всі останні роки – крім 2026-го, коли фермери оголосили про високі врожаї та подолання "кавової кризи", що вже вплинуло на падіння біржових цін. Всюди, крім України, де ціни в магазинах продовжують зростати.
Крістіна Гавриш, кавовий технолог та національний координатор Speciality Coffee Association (SCA Ukraine), яка об’єднує фахівців галузі (від бариста до фермерів, які зерна вирощують), розповіла УНІАН всі тонкощі ціноутворення та дала кілька порад щодо вибору та приготування кращої кави.
Чому з весни 2026 року світові ціни на каву знижувалися, а українські – навпаки зростали?
Насамперед важливо розділяти біржову ціну на зелену каву і вартість готової пачки на полиці українського магазину. Це пов’язані, але не тотожні показники. Навесні та на початку літа світовий ринок справді відреагував зниженням на покращення прогнозів урожаю.
За даними International Coffee Organization, середній композитний індикатор ціни на каву знизився з 266,24 центів за фунт у квітні до 248,90 центів у червні 2026 року – приблизно на 6,5%. Однією з основних причин стали очікування кращого врожаю в Бразилії: прогноз становив 66,7 млн мішків, зокрема 45,8 млн мішків арабіки, що на 28% більше, ніж роком раніше.
Збільшилася також пропозиція робусти з В’єтнаму та Бразилії. Водночас запаси кави на сертифікованих біржових складах залишаються історично низькими, тому ринок усе ще дуже чутливий до погоди, логістики й геополітичних ризиків.
Як це впливає на українські внутрішні ціни?
Українські виробники сьогодні продають переважно не ту каву, яку закупили за нижчими літніми котируваннями. Від моменту контрактування зеленої кави до її надходження на виробництво, обсмажування, пакування та появи в роздрібній мережі може минути кілька місяців. Частина кави, яку ми зараз бачимо в магазинах, була закуплена тоді, коли світові ціни перебували на значно вищому рівні.
Крім вартості самої сировини, українська ціна включає валютний курс, морське та автомобільне перевезення, страхування, зберігання, енергію, пакувальні матеріали, заробітну плату, кредитні ресурси, податки, витрати торговельних мереж і втрати, пов’язані з війною. Національний банк України також вказує, що ціновий тиск посилюють витрати бізнесу на логістику, оплату праці та енергію.
Тому зниження біржових котирувань не може автоматично перетворитися на здешевлення пачки кави наступного тижня. Якщо світова ціна стабільно залишатиметься нижчою протягом кількох місяців, це спочатку сповільнить подальше подорожчання в Україні й лише потім може створити передумови для цінової стабілізації.
А як на ціни впливає ситуація на Близькому Сході? Зокрема чергова спроба блокування Баб-ель-Мандебської протоки – "воріт" Суецу…
Через ризики частина перевізників спрямовувала судна навколо Африки, що збільшувало шлях, терміни доставки, витрати на пальне та страхування. Це найбільше впливає на каву з В’єтнаму, Індонезії, Індії та частини країн Східної Африки, яка традиційно рухається до Європи через Суецький канал.
Кава з Бразилії, Колумбії та Центральної Америки переважно надходить атлантичними маршрутами, тому залежить від Суеца значно менше.
Чи впливають якось на пропозицію кави спроби РФ блокувати українські порти?
Воєнні ризики в Чорному морі та пошкодження української портової й складської інфраструктури також підвищують загальну вартість логістики. Однак значна частина кави потрапляє в Україну через європейські порти, Польщу та інші країни ЄС, а далі – автомобільним транспортом. Тому українські порти є лише частиною проблеми, а не єдиною причиною подорожчання.
Як зростання цін впливає на якість кави – як виробники "компенсують" здорожчання та чи не впливає це на якість тієї кави, яку ми можемо купити у магазинах?
Не кожен виробник у відповідь на подорожчання обов’язково погіршує продукт. Відповідальні компанії можуть частково скорочувати власну маржинальність, переглядати асортимент, зменшувати вагу пачки, запускати доступніші лінійки або поступово підвищувати ціну. Але на масовому ринку тиск на собівартість справді створює ризик зниження сенсорної якості.
Основний спосіб економії – зміна сировинного складу: використання дешевших походжень і комерційних сортів, збільшення частки робусти, перехід на каву з більшою кількістю допустимих дефектів або на старішу сировину.
Робуста – це погана кава?
Робуста сама по собі не означає погану каву. Високоякісна робуста може бути чистою, солодкою та цікавою за смаком. Проблема виникає тоді, коли виробник використовує найдешевшу сировину з дефектами, а не тоді, коли в суміші просто присутня робуста.
Які ще хитрощі є в виробників?
Ще один інструмент – темніше обсмажування. Воно допомагає зробити смак різної сировини більш однорідним і частково приховати дефекти, але водночас часто створює різку гіркоту, димні, попелясті або горілі відтінки. У розчинній каві виробники можуть переходити від дорожчої сублімованої продукції до дешевшої агломерованої або порошкової.
Можлива й економія на пакуванні. Якщо матеріал має недостатні бар’єрні властивості щодо кисню та вологи, кава швидше втрачає аромат і набуває ознак окиснення. Водночас додавання цикорію, злаків або інших компонентів до продукту, який продають як чисту каву, без відповідного зазначення у складі – це вже не спосіб оптимізації, а фальсифікація.
А як щодо впливу цін на попит в Україні? Чи не стане кава знов "напоєм для багатих", як у сиву давнину?
Люди не обов’язково повністю відмовляються від кави, оскільки для багатьох це щоденна звичка. Але вони стають чутливішими до ціни: частіше купують каву за акціями, обирають менші пачки або дешевші бренди, переходять із кав’ярень на домашнє приготування чи рідше замовляють дорожчі напої.
Показовою є статистика імпорту за перше півріччя 2025 року. Фізичний обсяг ввезеної в Україну кави скоротився на 6,1%, тоді як витрати на її імпорт зросли на 36,9%. Тобто країна заплатила значно більше, отримавши менший обсяг продукту. Це свідчить не стільки про відмову українців від кави, скільки про ціновий тиск і поступовий перерозподіл попиту на користь доступніших форматів.
Чи існує сезонність попиту? Бо її п’ють, зазвичай, гарячою, а у спеку й так всім "гаряче"…
Сезонність існує, але вона більше змінює формат споживання, ніж повністю прибирає попит на каву. Домашнє споживання є відносно стабільним протягом року. Тому що кава залишається частиною ранкового або робочого ритуалу. У закладах сезонність помітніша. Восени та взимку зростає частка гарячих напоїв: капучино, лате, флет-вайту, фільтр-кави та інших напоїв із молоком.
Улітку гарячу каву продовжують замовляти, але суттєво розширюється категорія холодних напоїв. В Україні це насамперед айс-лате, еспресо-тонік, колд-брю, бамбл із цитрусовим соком, фрапе та холодна кава з рослинними напоями. Водночас капучино, американо, лате й еспресо залишаються базовими позиціями протягом усього року.
Як обрати кращу каву у магизині – на що порадите звертати увагу споживачу?
Обираючи каву в магазині, передусім варто дивитися не на красивий опис смаку, а на конкретну інформацію:
- краще купувати каву в зернах і молоти безпосередньо перед приготуванням;
- шукати дату обсмажування;
- перевіряти цілісність упаковки та наявність одностороннього дегазаційного клапана;
- звертати увагу, чи вказані країна походження, склад суміші, виробник та обсмажчик;
- обирати продукт, у складі якого зазначено лише каву, якщо ви не шукаєте напій із цикорієм або іншими компонентами;
- не сприймати напис "100% арабіка" як автоматичну гарантію якості – арабіка також буває різного ґатунку;
- не вважати дуже темні, блискучі від олії зерна ознакою міцної та якісної кави – часто це результат надмірного обсмажування та приховування дефектів.
Після відкриття, пачку необхідно щільно закривати, захищати від світла, вологи, тепла та сторонніх запахів. Не варто пересипати каву у прозору банку, яка постійно стоїть біля плити. Найкраще купувати такий обсяг, який можна використати протягом кількох тижнів.
А як оцінити якість напою у ресторані чи кав’ярні?
У ресторані або кав’ярні якість напою залежить уже не лише від зерна, а й від води, налаштування млина, чистоти обладнання, рецептури та роботи баристи. Перша позитивна ознака – персонал може назвати обсмажчика, походження кави або хоча б пояснити, який у неї смаковий профіль.
У якісного еспресо має бути чистий аромат і збалансований смак без різкої попелястої гіркоти, запаху гуми, плісняви, сирої землі або прогірклої олії. Приємна кислотність може бути природною характеристикою якісної арабіки, тому сама по собі вона не є дефектом. Дефектом є різкий, порожній, незбалансований кислий смак, який часто виникає через неправильне приготування.
У молочному напої молоко не повинно мати присмаку кип’ятіння, а піна – складатися з великих сухих бульбашок. Текстура якісного капучино однорідна, еластична й кремова.
І ще один важливий момент: щільна крема на еспресо не є доказом якості. Вона залежить від свіжості, складу суміші, ступеня обсмажування та параметрів приготування, але не може самостійно свідчити про якість зерна.
Головний побутовий критерій простий: після чашки якісної кави залишається чистий, приємний післясмак. Напій не повинен вимагати цукру лише для того, щоб приховати різку гіркоту, горілий смак або інші дефекти.
Кавова експертка з 18-річним досвідом і чемпіонка України з обсмажування кави. Національна координаторка SCA Ukraine, суддя кавових чемпіонатів, засновниця THE COFFEE TECHNOLOGY та співзасновниця журналу KASCARA. Розвиває кавову освіту в Україні, поєднуючи технології виробництва, контроль якості й практичний досвід.
