Фатальні яйця і зерно розбрату: європейські фермери знов "атакують" Україну

Новий сезон "аграрних батлів" відкрито – проти українського зерна виступили іспанські та польські протестувальники, а проти яєць – болгарські та румунські чиновники. Чому на цей раз, - з’ясував УНІАН.

Осінь приходить з новими "аграрними" війнами. Бо восени з’являється новий врожай і виробники на ринку ЄС починають "штовхатися ліктями" між собою. Конкурують європейські фермери не стільки за частку ринку, скільки за дотації від урядів та Єврокомісії, адже суто економічно європейська аграрка вже давно не є рентабельною через низькі прибутки і великі видатки.

Тому західним фермерам й залишається переважно неринкова боротьба з більш економічно привабливою продукцією – з України зокрема. І це стосується не лише зерна чи загалом продукції рослинництва, але й птахівництва – зокрема курячих яєць, які цього року стали "першим дзвіночком". Спочатку за яйця "взялися" болгари, потім – румуни. Майже одночасно почалися протести проти українського зерна – спочатку у Іспанії, а згодом і у Польщі.

Втім, зараз умови аграрних суперечок дещо відрізняються від минулорічних – як мінімум, зараз у країнах протестувальників немає виборів. Більше того, неринкові обмеження з боку Єврокомісії вже діють проти наших товарів. Чого ж тоді ще не вистачає європейцям, що їм вчергове стали заважати курячі яйця та зерно з України?

"Круті" яйця – пробивають всі кордони

Почнемо з початку – з болгарських претензій. Спроби Міністерства сільського господарства та продовольства Болгарії заборонити імпорт українських яєць у вересні отримали певний резонанс. Румунські колеги доєдналися до цих вимог пізніше, вже на початку жовтня.

З українськими яйцями європейці борються давно й завзято. І вже ввели обмеження на їхній імпорт. З 5 червня 2024 року діють обмеження Єврокомісії на імпорт цілої низки українських продуктів – зокрема, й яєйць. А ще меду, цукру, вівса, кукурудзи, різних круп, а також курятини, що УНІАН вже детально описував влітку. Ті умови актуальні і зараз.

"Ліміти визначаються середнім показником експорту з України у другій половині 2021, 2022-му та у 2023 роках. Але цей показник – середній обсяг за 2,5 роки – не є критичним для нас", - пояснював тоді нам Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

Першим "квоту" у ЄС вичерпав овес, про що 18 червня повідомила Єврокомісія. А вже 1 липня лімітів досягли й курячі яйця. Тоді ж було офіційно повідомлено про обмеження проти українського цукру. Згодом, 19 липня, ЄК повідомила про вичерпання "квот" для круп, а 20 серпня – для українського меду.

Торгові обмеження "вмикаються" зазвичай наступного робочого дня після повідомлення. Таким чином, вже з 2 липня ЄС "захищається" від українських яєць підвищеними митами.

Однак робить це не дуже успішно, що й обурює болгар з румунами. Адже ці "квоти" не зупиняють наш імпорт повністю у разі досягнення ліміту (для яєць ліміт був 23,1 тис. тонн), а лише повертають захисні мита.

Митний тариф для яєць становить 30 євроцентів на кожен кілограм. Українська сторона наполягає на митній ставці у рамках СОТ – 15,2 євро на 100 кг, що майже вдвічі менше у перерахунку на кілограм, але поки що повідомлень про зміну тарифу не було. Але навіть 30 центів не є нездоланною перепоною.

Кілограм - це приблизно 2 десятки яєць у залежності від ґатунку та ваги кожного. Тобто, це приблизно 15 центів або близько 7 грн додатково до ринкової ціни на кожен десяток. Роздрібні ціни на яйця у маркетах Болгарії на момент написання статті становили 4,99-7,99 болгарських левів за десяток. У євро - це 2,55-4,1, а у гривні – 117-188 грн за поточним курсом.

На цьому тлі 15 євроцентів або 7 гривень мита на кожен десяток яєць виглядають не дуже потужною забороною. Бо на українському внутрішньому ринку ціни на яйця удвічі-утричі дешевші, в залежності від ґатунку. З української точки зору яйця у європейському роздробі "золоті", а ціна перекриває всі діючі мита. 

Власне, на це й поскаржився профільний болгарський міністр Георгій Тахов – що дешеві українські яйця, начебто, обвалюють болгарський ринок.

"Кожна країна стежить за нормальним перебігом бізнес-процесів у своїй країні, щоб захистити інтереси своїх сільгоспвиробників, – повідомив пан Тахов. – Ми за тверду підтримку народу України, але це в жодному разі не повинно порушувати права наших фермерів".

За його словами, за перше півріччя експорт курячих яєць з України до Болгарії зріс уп’ятеро у порівнянні з минулорічними показниками – до 2 618 тонн. Крупи, мед, яйця та інші перелічені ЄК продукти - це те, що має найбільшу динаміку поставок з України до ЄС, і, власне, тому Брюссель вирішив обмежити український імпорт з 5 червня.

Примітно, що тему з яйцями міністр Тахов використав як привід збільшити "стелю" мінімальної індивідуальної допомоги фермерам від Єврокомісії з поточних 20-30 тис. до 50 тис. євро. Що показує справжні мотиви європейців.

Німеччина та ще 14 країн цієї "аграрної коаліції" ще з квітня намагаються пролобіювати таке збільшення допомоги "de minimis", але рішення ніяк не проходить. Адже за правилами світової торгівлі це буде вважатися "неринковим спотворенням" вільного ринку, а тому інші країни матимуть право теж відреагувати на поставки продукції з ЄС обмеженнями. А це вже такий собі аграрний "ящик Пандори".

Тим не менш, офіційна Софія цю ініціативу рішуче підтримує і постійно шукає приводи для її реалізації – ось і українські яйця стали у нагоді для таких цілей. Однак, як би уряд Болгарії цю проблему не використовував у власних інтересах, мусимо констатувати, що дешевий український імпорт дійсно помітно впливає на ринки ЄС. Тому до болгарських претензій вже долучилися румуни і, ймовірно, це лише початок "антияєчної коаліції".

Чи мають рацію болгари

Щоб зрозуміти, чи праві європейці, потрібно подивитися обсяги продажу українських курячих яєць у Болгарії. У міжнародній торгівельній статистиці вони проходять у спільній категорії з іншими "проблемними" для ЄС товарами – "молочні продукти, яйця, мед та інші їстівні продукти".

По цій категорії Україна займає десяту позицію у топі болгарського імпорту, й за підсумками 2023 року обсяг всієї цієї групи товарів сягнув… 13,9 мільйонів доларів. У порівнянні з іншими категоріями це просто мізерні цифри.

"Насправді, частка тваринництва в українському експорті до ЄС порівняно невелика. Наприклад, з усього обсягу на Болгарію припадало 3,5%, а на Румунію 0,8%. Однак, за структурою сільського господарства ці дві країни найбільш подібні до України з усіх членів ЄС, тобто мають порівняно великий сектор рослинництва і менш розвинений сектор тваринництва, - роблять висновок у Центрі економічної стратегії. – Зараз румунські представники тваринницької галузі лобіюють власні інтереси, попри загальну користь вільної торгівлі з Україною для ЄС".

Старша економістка ЦЕС Яна Охріменко додає, що тимчасові втрати порівняно невеликої групи суперечать інтересам загалу та продовольчій безпеці ЄС. Тобто, яйця стали лише одним з "подразників", до якого зараз дійшла черга. А в цілому "на кону" значно більші ставки – баланс усього продовольчого ринку Європи.

Поціновувачі яєць з України

А якими загалом були обсяги та динаміка поставок яєць з України у поточному році на тлі діючих європейських обмежень? Попри всі заборони, експорт наших курячих яєць дійсно зростає. Протягом січня-червня він перевищив 33 тис. тонн і зріс, звісно, не у 5 разів, як жаліються Болгари, але на 24,8%.

На тлі збільшення пропозиції і від інших виробників, ціни у світі падають. Тому, попри значне зростання обсягів експорту – на третину, - у грошовому вимірі експорт навіть навпаки зменшився, як повідомила Державна митна служба: на 2,9%, до 33,7 мільйонів доларів.

В середньому на місяць Україна продає за кордон по 5 тис. тонн яєць, що у червні оцінювали у 5,8 млн дол. Головними ж покупцями наших яєць є Італія (15,5%), Польща (13,2%) та Ізраїль (13,1%). Те, що поляки серед лідерів по споживанню українських яєць та іншої аграрної продукції, натякає на те, що акції тамтешніх фермерів продовжаться. І вони вже анонсували перші цьогорічні мітинги.

Що ще продаємо? У 2023 році українці відвантажили болгарам тваринних і рослинних жирів на 193 млн дол, насіння соняшнику – на 122 млн дол., цукру – на 52 мільйони "зелених", і т. д. "Яйця розбрату" тут далеко не лідери продажів і, з української точки зору, хоч Болгарія і є важливим ринком, але далеко не головним.

І якщо говорити конкретно про курячі яйця, то нові обмеження не дуже-то й подіяли, що нам вигідно – Єврокомісія спеціально вводила таке рішення, яке б і для України ринки ЄС не закривало, і європейських фермерів заспокоїло. Звісно, ми продаємо яйця й до Азії з Африкою, але ринок ЄС є "преміальним" - найбільш прибутковим. Тому можна очікувати, що тиск з боку болгарських та інших аграріїв посилиться. Чому будемо опиратися не лише ми, але й сама ЄК теж.

Бо Єврокомісія не дуже зацікавлена у повному "бані" української аграрки. Адже без української дешевої продукції споживчі ціни у ЄС сильно "підскочать", що викличне невдоволення вже у пересічного покупця. Тому Брюссель балансує між виробниками та покупцями, регулюючи потік українських агротоварів до ЄС.

Яйця - це, звісно, важливо. Однак що таке 33 мільйони доларів на тлі усього багатомільярдного українського агроекспорту? Головна стаття прибутків вітчизняних аграріїв - зерно. І саме проти українського збіжжя, одночасно з "протияйцевими" ініціативами Софії й Бухаресту, вийшли на протести іспанські фермери, яких згодом підтримали поляки.

Імпортери проти імпорту

Іспанія є потужним аграрним імпортером, бо не здатна сама себе забезпечити продовольством. Традиційно, вона купує багато зерна з чорноморських портів, бо воно є, зазвичай, дешевшим, ніж у сусідів по ЄС.

Причому Іспанія є найбільшим закупівельником не лише українського, але й російського зерна. За підсумками 2023 року країна отримала 850 тис. тонн збіжжя з РФ, що у 8,8 разів більше, ніж роком раніше. На Іспанію припадає близько 40% всіх поставок зерна з країни-агресорки.

Але 23 вересня у Мадриді і 25 вересня у порту Сантандер в Іспанії відбулися фермерські мітинги саме проти імпорту українського, а не російського зерна. Його організаторами виступила спілка фермерів та тваринників Unión de Uniones ("Союз профспілок"), яка вимагала компенсацій фермерам з боку уряду та Єврокомісії.

Все як було минулого року у поляків, словаків, болгар та всіх інших фермерів, які українську продукцію використовують, скоріше, як привід вимагати збільшення дотацій від ЄС. Хоча проблема з потоком дешевого імпорту з України теж присутня, але вона далеко не така катастрофічна, як нас і ЄК намагаються запевнити фермери. Без української продукції Євросоюз чекає повторення 2022 року з його шаленою (по європейським міркам) продовольчою інфляцією.

Плюс є фактор внутрішньої політики. І хоча у Іспанії зараз виборів, наче, не очікується (країна ще не отямилася від позачергових "перегонів", які пройшли цього року), але Unión de Uniones має своє політичне крило – партію UGAMA. Вона представляє інтереси фермерів на місцевому рівні - зокрема, у столичному Мадриді, і є співорганізатором антиукраїнської акції.

І тому не дивно, що "економічна" акція на тему українського збіжжя швидко перейшла у акцію протесту проти місцевого міністра сільського господарства Луїса Планаса, який начебто "протистоїть фермерам і тваринникам" у Брюсселі і "наполягає", щоб іспанські фермери "продовжували платити за дорогі корми".

Іспанія та профільне міністерство не підтримують згадану вище ініціативу збільшити дотації фермерам до 50 тис. євро на одне господарство, що припала до душі їхнім болгарським колегам. Тому фермери так ненавидять свого ж міністра сільського господарства.

Головна претензія мітингувальників стосувалася низьких цін на аграрку у світі. Unión de Uniones скаржиться, що імпорт українських зернових до Іспанії зріс майже до 8,4 млн тонн у 2023 році та майже до 6,5 млн тонн вже за перше півріччя 2024 року. Оскільки українське зерно дешевше за конкурентів, то, як вважають протестувальники, воно й винне у обвалі цін на зерно у Іспанії на 45% з травня 2022 року. При цьому видатки фермерів начебто зростають, а ціни на їхню продукцію – падають. Фактор російського демпінгу місцеві фермери, як і раніше польські, "забувають".

"Кантабрія — це регіон із великим поголів’ям тваринництва, і він не може сидіти осторонь, поки витрати продовжують зростати, — каже Луїс Кортес, координатор іспанського Союзу профспілок. – Навіть якщо це безпосередньо не пов’язано зі збільшенням імпорту зерна з України, але це (рішення, - ред.) має бути. Ми не хочемо продавати дешеві крупи і купувати дорогі корми".

Сам же представник профспілки й лідер мітингувальників Луїс Кортес визнає, що винна світова кон’юнктура, а не Україна. Але він все одно наполягає, що рішення по Україні "має бути".

"Неприпустимо, щоб у той час, як зернові подешевшали на 45%, а електроенергія — на 70%, корми для тварин подешевшали лише на 30%, а хліб подорожчав на 9%", — додали у організації, вимагаючи від Єврокомісії жорсткіше регулювати ціни на імпорт, що призведе до зростанню споживчих цін у ЄС.

Іспанські проблеми – думка українських фахівців

Іспанські "митарства" зі збіжжям для УНІАН прокоментувала Світлана Литвин, керівник аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).

"За 24 дні вересня 2024 року було експортовано близько 1,2 млн т зернових в ЄС, що становить 45% загального обсягу експорту українських зернових за цей період. ТОП-5 найбільших імпортерів українського зерна були: Іспанія (57% українського експорту в країни ЄС), Італія (20%), Нідерланди (11%), Німеччина (6%) та Греція (4%)", - ділиться актуальною статистикою експертка.

Іспанія, з її слів, була і є великим покупцем українського зерна.

"Іспанія так і залишається великим імпортером українських зернових. І протести іспанських фермерів пов’язані не з якістю українських зернових, а зі сталим експортом українських зернових в цю країну. Що, на їхню думку, обвалює ціни на зернові, - продовжує пані Литвин. – Аналогічні протести спостерігалися і в інших країнах ЄС. Хоча падіння цін на зернові, яке спостерігається з 2023 року після значного стрибка на початку російського вторгнення на територію України, обумовлено відновленням українського експорту на світовий ринок та глобальним збільшенням пропозиції".

Також пані Литвин вважає, що за структурою українського експорту до ЄС в натуральному вимірі за вказаний період 77% припадає на пшеницю, 21% – на кукурудзу та 1% – ячмінь.

"Щодо пшениці та ячменю в нас практично не залишилося перехідних залишків минулих періодів, а от кукурудза – минулого року, залишки якої також закінчуються. Саме тому така незначна частка кукурудзи в експорті зернових наразі. Як розпочнемо більш активний збір врожаю кукурудзи, то структура зміниться", - каже вона.

Тобто, головні обсяги ще попереду. Як і, ймовірно, чергові протеси у ЄС. І загалом –  це 2022 рік характеризувався аномально високою вартістю збіжжя, а зараз світові ціни, навпаки, повертаються до норми. Від якої західні фермери, які живуть за рахунок дотацій, вже встигли відвикнути. Отже, боротися з кон’юнктурою іспанцям чи болгарам - це все одно, що "ганятися" за вітряками у стилі Дона Кіхота. Потрібні інші рішення, а не банальний пошук винного.

Як Україна може на це реагувати? Зниженням залежності від ринків ЄС та диверсифікацією поставок до своїх більш традиційних покупців у Азії та Африці. А завдяки тому, що ЗСУ відігнали російський Чорноморський флот якнайдалі від українських портів, вітчизняний аграрний експорт до далекого зарубіжжя стабільно зростає. Про це кажуть і фахівці.

"Саме завдяки роботі власного морського шляху вдалося відновити поставки на традиційні для України ринки. За 24 дні вересня ТОП-5 найбільших експортерів поза межами ЄС виглядає наступним чином: Індонезія (13% загального експорту зернових за цей період), Таїланд (10%), В’єтнам (6%), Єгипет (5%) та Лівія (3%). Наразі ми більше експортуємо зернових за межі Європи", - продовжує Світлана Литвин.

Як бачимо, претензії європейських фермерів мають під собою основу –дешевий український експорт до ЄС дійсно збільшився за останні роки попри всі обмеження. Проте суть проблеми полягає не у тому, що українські поставки яєць або збіжжя до ЄС "збили" глобальні ціни на зерно, а у тому, що 2022 рік був аномальним. І зараз світ та Євросоюз "повертаються до нормальності".

Але місцеві фермери звикли до високих цін і повертати все, як було, не бажають. Україна, як постачальник дешевої аграрної продукції до ЄС, обрана "крайньою". Дійсно, не проти російського ж збіжжя їм протестувати…

Українські виробники та торгові представники повинні завчасно готуватися до нових протестів та обмежень. Вихід – це пошук компромісів по миту та диверсифікація продажів на інші континенти. І ця робота робиться – ми відновлюємо свою присутність на ринках Азії та Африки, що ще більше зменшує світові ціни на аграрку, проти чого й протестують західні фермери. Але тут вони точно вдіяти вже нічого не зможуть.

Андрій Попов

УНІАН в Google News