Підпишіться на нас в Google
Близько 40 років тому в австралійському штаті Вікторія провели експеримент із масштабним проріджуванням лісу. Тепер учені повторно оцінили його результати й з’ясували, що дерева, які залишилися після вирубування, почали надзвичайно швидко рости. Приблизно за 30 років ці ділянки за здатністю поглинати вуглець наздогнали ліси, де дерева не вирубували, пише IFLScience.
Наприкінці 1980-х років уряд Австралії почав шукати альтернативи суцільній вирубці лісу. За такого підходу на окремій ділянці одночасно вирубують майже всі старі дерева. Метод може бути виправданим у деяких випадках, зокрема для боротьби з хворобами, однак він також може призводити до значної втрати середовища існування тварин.
У межах проєкту Silvicultural Systems Project дослідники порівнювали різні способи ведення лісового господарства на двох ділянках у штаті Вікторія – у Танджил-Брен і Східному Гіпсленді. На одних територіях дерева вирубували суцільно, на інших – на менших ділянках або проводили сильне проріджування, під час якого видаляли 50–70% дерев. Результати порівнювали з недоторканими частинами лісу.
Перші результати, отримані у 2000-х роках, показали, що евкаліпт королівський краще відновлювався на ділянках після суцільної вирубки. Однак експеримент був розрахований на значно довший період. Коли у 2014 році дослідники знову відвідали територію, на проріджених ділянках вони побачили зовсім іншу картину.
Несподівані результати експерименту
Кейтлін Хаммонд, співробітниця Мельбурнського університету, та її колеги зафіксували несподівані результати. Дерева, які залишилися після проріджування, виросли до величезних розмірів. Хоча їм було близько 80 років, середній діаметр стовбурів найбільших дерев на висоті грудей перевищував один метр, а в деяких випадках сягав 1,5 метра. Після проріджування дерева отримували більше світла, води та поживних речовин, що сприяло їхньому активному росту.
За 30 років дерева на проріджених ділянках не лише компенсували втрату вуглецю через вирубування частини дерев, а й накопичили додаткову його кількість. У результаті в деяких випадках такі ділянки зберігали навіть більше вуглецю, ніж ліси, де дерева взагалі не вирубували.
Проріджування може мати й природоохоронні переваги. Великі старі дерева мають більше шансів пережити лісові пожежі та можуть забезпечувати середовище існування для рідкісних видів. За допомогою фотопасток дослідники, зокрема, виявили сумчастого Gymnobelideus leadbeateri лише на сильно проріджених ділянках. У недоторканих частинах лісу його не зафіксували.
На що звертають увагу науковці
Водночас це не означає, що суцільну вирубку всюди потрібно замінити проріджуванням. За словами дослідників, кожен метод ведення лісового господарства має своє місце, а вибір залежить від особливостей конкретної території.
Найважливіший висновок багаторічного експерименту полягає в тому, що заготівля деревини та охорона природи не обов’язково суперечать одна одній. Правильно обрані методи ведення лісового господарства можуть одночасно забезпечувати заготівлю деревини, збереження запасів вуглецю та середовища існування для рідкісних видів. Дослідники також вважають, що варто повернутися до інших довготривалих лісових експериментів, про які з часом забули.
Більше цікавого про рослинність
Раніше повідомлялося, що у Німеччині росте липа віком до 900 років. Вона знаходиться у невеликому селищі Гроспертен, яке розташоване приблизно за пʼять кілометрів на південний схід від Цайца в Саксонії-Ангальт.
Обхват її стовбура становить приблизно 9,85 метра, а сама деревина досягає висоти близько 12 метрів. Все вказує на те, що це найтовстіша відома дрібнолиста липа в цій країні.
Також УНІАН писав про те, що у громадських парках, університетських кампусах та історичних місцях по всьому світу продовжують рости дерева, вирощені з насіння, яке побувало в космосі. Як зазначалося, такі дерева успішно ростуть з 1970-х років і зовні нічим не відрізняються від своїх сородичів.
