
Через атаку російського дрона по захисній арці над 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС плани по перетворенню об’єкта на екологічно безпечну систему доведеться відкласти на невизначений строк, якщо не скасувати взагалі. Таку думку в коментарі Укрінформу висловив експерт з радіаційної безпеки Олександр Купний.
За його словами, однією з цілей зведення арки (об’єкт НБК) було створення необхідних умов для демонтажу нестабільних конструкцій об'єкта "Укриття" (так званого саркофагу, зведеного у 1986 році) під нею. Але після того, як росіяни поцілили дроном по НБК, розбирати саркофаг під ним вже не можна.
Як пояснив Купний, для розбору саркофага під аркою була спроєктована система основних кранів. Російський дрон пошкодив якраз ту частину арки, під якою знаходилося унікальне обладнання. Воно тепер пошкоджене. Також реалізації старих планів завадить відсутність підготовлених спеціалістів і пошкодження самої захисної оболонки НБК.
"Прогоріли навіть гумові мембрани захисного контура, а це великі товсті шари поліуретану 1,5 м шириною по всьому периметру, де є контакт арки з конструкціями блока", – розповів Купний.
"Я майже впевнений, демонтажу вже не буде. Гадаю, повернуться до ідей, що висувались ще наприкінці 90-х – початку нульових: оформити "Укриття" як неорганізоване сховище високоактивних радіаційних відходів і відпрацьованого ядерного палива", – вважає експерт.
Пожежа на захисній арці над ЧАЕС
Як писав УНІАН, після удару російського дрона по захисній арці над ЧАЕС 14 лютого почалася пожежа, яку не могли погасити впродовж кількох днів. 22 лютого рятувальникам ДСНС довелося часткового розкривати конструкції арки, аби ліквідувати осередки тління.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко висловив занепокоєння надійністю захисного укриття, адже тривале тління після удару свідчить про можливі прорахунки в його конструкції. За його словами, через таке тривале тління конструкції виникає питання і до проектантів, і до будівельників, які зробили укриття ядерного об’єкту із легкозаймистих матеріалів.