У порту Янчжоу в Китаї успішно завантажили на судно вітрову турбіну рекордних розмірів. Її довжина становить 436 футів (133 метри), а вага - 73,8 тонни. Це найбільша подібна операція у басейні річки Янцзи, пише InterestingEngineering.
Як свідчить відео Китайської глобальної телевізійної мережі, працівники порту вперше застосували кооперативну систему роботи з портальними кранами, що використовують сенсори і технології розпізнавання зображень для моніторингу процесу в реальному часі.
Зазначається, що це досягнення підкреслює зростаючу важливість логістики вітроенергетичного обладнання в Китаї. Порт Янчжоу став центральним вузлом у середній і нижній течії річки Янцзи для завантаження та розвантаження компонентів вітроелектростанцій. 436-футові лопаті свідчать про тенденції до створення більших і потужніших вітрових турбін.
Ще однією важливою подією у сфері вітроенергетики в Китаї є створення офшорної вітрової турбіни потужністю 25 МВт. Маючи висоту втулки 607 футів (185 метрів), вона розроблена для глибоководних установок і призначена для підвищення ефективності вітрової енергії. Однак такі амбітні проєкти стикаються з невдачами: у грудні 2023 року стало відомо про відрив "ураганостійких" лопатей на прототипі турбіни MySE18.X-20MW.
Китай зараз володіє майже половиною морських вітрових турбін у світі, а загальна приєднана потужність його офшорних вітрових електростанцій досягла 41 гігавата.
Лише у 2024 році Китай інвестував 13,6 трильйона юанів (близько 1,9 трильйона доларів США) у відновлювані джерела енергії, піднявши загальну встановлену потужність до понад 1410 гігават і перевершивши виробництво електроенергії на вугіллі.
Також у Китаї створюється національний центр тестування офшорних турбін, що дозволить перевіряти рекордні турбіни потужністю 20-25 МВт. За даними галузевих джерел, на цьому об’єкті спочатку буде розгорнуто 20 турбін різної потужності.
Тим часом у США, пише видання, спостерігається різкий контраст у вітроенергетичній політиці, адже указ президента Дональда Трампа фактично заморозив нові проєкти з будівництва наземних та морських вітрових електростанцій.
США ризикують втратити конкурентоспроможність у цій сфері, попри те, що собівартість вітрової електроенергії становить близько 27 доларів за мегават-годину, що значно дешевше за газ чи вугілля.
Раніше УНІАН розповідав про найбільшу вітряну турбіну в історії, яку запустили у Китаї в серпні 2024 року. Її запуск призвів до змін мікроклімату біля місця установки.
Зазначалося, що завдяки 128-метровим лопатям і висоті 242 метри вона може виробляти за рік стільки електроенергії, щоб забезпечити 96 000 будинків.
Кожна лопать гігантської турбіни вловлює більше енергії вітру, ніж будь-коли раніше. Потужність цього дива інженерної думки у 20 МВт значно збільшує можливості використання енергії вітру для задоволення світових потреб в електроенергії та знаменує собою значний прогрес у технології відновлюваних джерел енергії.
