Науковці навчили щурів керувати крихітними автомобілями, дозволяючи їм не лише досягати пунктів призначення, а й насолоджуватися самим процесом поїздки. Дослідження показало, що щури можуть освоїти водіння, використовуючи дріт як педаль газу. Гризуни демонстрували вражаючу точність під час керування за смачне заоохочення, пише Live Science.
Щури, які жили в збагачених умовах — із іграшками, простором і соціальними взаємодіями, — опановували водіння швидше, ніж ті, що перебували у стандартних клітках. Це підтвердило гіпотезу, що багатше середовище стимулює нейропластичність, тобто здатність мозку адаптуватися до нових викликів.
Дослідницька команда вдосконалила конструкцію автомобілів, створюючи ергономічні транспортні засоби, які нагадують гризунську версію Tesla Cybertruck. Захищена проводка, масивні шини та зручні важелі роблять ці машини безпечними та зручними для щурів.
Поведінка щурів, які підстрибували в очікуванні на чергову поїздку, наштовхнула вчених на думку, що гризуни отримують задоволення не лише від винагороди, а й від самого процесу. Це спостереження стало основою програми Wait For It, яка вивчала, як очікування позитивного досвіду впливає на мозок.
Щурам доводилося чекати на винагороду або проходити певні завдання, перш ніж отримати ласощі. Попередні результати показали, що очікування не лише змінює поведінку, але й сприяє розвитку оптимістичного когнітивного стилю, кращому вирішенню завдань і сміливішим стратегіям.
Одним із візуальних проявів позитивного досвіду стало підняття хвоста у щурів, пов’язаний із дофаміновою активністю. Це свідчить про важливість природних механізмів винагороди, які впливають на емоційний стан гризунів.
Коли гризунам надали вибір — йти пішки чи їхати до винагороди, більшість вибрали машину. Це підказує, що їм подобається сам процес подорожі, а не лише її кінцева мета.
Щури за кермом стали не лише відкриттям для нейробіології, але й надихнули людей переосмислити підхід до життя, винагород і щоденних подорожей.
