Деякі українці вважають, що слова "пан" і "пані" можуть бути неправильно сприйняті іншими особами, якщо так звернутися до них. Проте це цілком доречне звернення, вважає філологиня Ольга Васильєва.
Підписник філологині під одним з її дописів заявив про те, що словами "пан" і "пані" можна звертатися тільки до впливових членів суспільства. За його словами, краще говорити "чоловіче" або "шановний". Вона відповіла, що ця думка помилкова.
"Звертатися до людини за її статтю, тобто за ознакою "жінколюдина"/"чоловіколюдина", некультурно і неприйнятно в жодній цивілізованій країні! А після звернення "шановний" або "шановна" зазвичай починається сварка", - написала Васильєва.
Філолог навела як приклад українську літературу, в якій словами "пан" і "пані" українці часто зверталися один до одного, незалежно від того, до яких верств суспільства вони належать:
- "А втім, як знаєш, пане-брате, Не дурень, сам собі міркуй" (Тарас Шевченко);
- "Прощавайте, панове-сватове! Коли хочете, то справді випийте по чарці" (Григорій Квітка-Основ'яненко);
- "Наїхали до Марусі козаченьки в гості, - Марусенько пані! Чи є твій пан вдома?" (Панас Мирний).
Також філологиня згадала слова "добродій" і "добродійка". Вона зазначила, що в тлумачному словнику вони позначають дорослу особу з привілейованих верств суспільства:
"Ці слова мають більш пафосний, книжковий відтінок, тому в усному мовленні їх не спостерігаємо".
А от слова "пан" або "пані" в словнику пояснюються як ввічлива форма звернення, найчастіше до офіційної особи, розповіла Васильєва. Вона додала, що це також шаноблива форма звернення до жінки/чоловіка в усній народній мові.
Інші правила української мови
Раніше доцент-мовознавець Олександр Авраменко пояснив, яке слово варто вживати - "клацати" чи "клікати". Запозичені слова слід вживати лише тоді, коли немає українського аналога, наголосив він.
Крім того, Авраменко розповів, що слова "білет" і "квиток" не є синонімами. Як приклад, учнівським і проїзним може бути тільки "квиток".
