Метрична система є одним з небагатьох однозначно позитивних наслідків Великої Французької революції, яка досі має неоднозначне сприйняття навіть у самій Франції. Тоді революційний уряд в Парижі запропонував універсальну систему вимірювання відстані і маси, яка базувалася на законах фізики, а не на довжині чиїхось ніг та ліктів. І на диво система прижилася.
Окрім того французький революційний уряд запропонував і новий календар – більш впорядкований і заснований на природних циклах, а не на суміші християнських і язичницьких традицій. Але ось тут вже революціонерів наздогнала невдача. Чому ж революційний календар не спрацював і західний світ досі називає місяці іменами язичницьких імператорів Римської імперії, пояснив науковий вісник IFL-Science.
Хоч ми і звикли до нього, але нинішній григоріанський календар, яким користується більшість країн світу, насправді є далеко не ідеальним. По-перше, місяці довільно змінюють тривалість від 28 до 31 дня. По-друге, назви місяців в багатьох мовах не мають нічого спільного з навколишньою реальністю і відсилають до римської доби, або навіть раніше.
Ось чому французькі революціонери викинули старий "релігійний" календар і розробили радикально нову систему, яка, на їхній погляд, була стрункішою та світською. Тож тепер відлік років вівся не від Різдва Христового, а від першого дня Французької революції. Також революціонери запропонували поділити рік на однакові 30-денні місяці. Додаткові 5 днів (6 у високосний рік), які залишалися наприкінці року, були оголошені суцільно святковими.
Замість 7-денного тижня запроваджувася 10-денний. Були також скасовані старі назви місяців. Спочатку їх вирішили просто пронумерувати (перший місяць, другий місяць і так далі), але згодом їм дали назви, прив’язані то пори року. Наприклад, замість листопада (нові місяці лише приблизно відповідали в часі старим місяцям) тепер був місяць брюмер, тобто туманний місяць, замість січня - нівоз, тобто сніжний місяць, а замість травня був флореаль, тобто місяць цвітіння.
Як бачимо, французи винайшли назви місяців, які давно існують в більшості східноєвропейських мов, зокрема в українській (але не в російській!).
Французький революційний календар не просто вигадали, але й запровадили на державному рівні. Він почав діяти 5 жовтня 1793 року, але протримався недовго. Вже з 1 січня 1806 року Франція за правління Наполеона повернулася до "дивного" християнсько-язичницького календаря. І на те було кілька вагомих причин.
По-перше, жодна інша країна світу, окрім самої Франції, на новий календар не перейшла. І це створювало величезні проблеми. Було не так вже й просто організувати міжнародну зустріч, коли для частини учасників це субота, 21 лютого 1795 року, а для решти – це 3-й день першої декади Вітряного місяця Третього року Французької революції.
Та навіть всередині самої Франції календар не зустрів широкої народної підтримки. У той час яка купка революціонерів-радикалів, які захопили державну владу, радо вітали зміни, широкі народні маси не бачили сенсу у новому календарі, який не враховував багатовікових традицій.
Провал французького республіканського календаря засвідчив те, наскільки важко вплинути на звички, глибоко вкорінені в культурі народу. Часто вони є сильнішими за логіку та сухий розрахунок.
Інші цікаві матеріали на історичну тематику
Як писав УНІАН, давні римляни мали власні схеми для ухилення від сплати податків. Історичні документи, які дійшли до нашого часу, проливають світло на популярні "схематози".
Також ми розповідали, скільки заробляли мешканці Давнього Риму і Давнього Китаю, якщо перерахувати це на сучасні гроші.
