Медичним працівникам добре відомий термін "нульовий пацієнт". Так називають людей, які переносять смертельне захворювання, при цьому самі не мають жодних симптомів. З'явився цей термін випадково - за часів досліджень СНІДу в США. Однак нині нульовим пацієнтом називають тих, хто став першоджерелом небезпечних інфекцій. Саме таку славу здобула Тифозна Мері - історія про неї справді вражає.
Хто така Тифозна Мері
Дівчина на ім'я Мері Маллон народилася в Ірландії, але 1884 року, будучи п'ятнадцятирічною красунею, переїхала до родичів у Нью-Йорк і одразу ж улаштувалася кухаркою в забезпечену сім'ю. Вона змінила кілька господарів, але залишалася вірною своїй професії - роботодавці були в захваті від неї і від її куховарства.
Жодних претензій до дівчини не було, окрім однієї дивацтва - за деякий час після появи Мері в домі і діти, і дорослі починали хворіти. Куди б не переїхала куховарка, злий фатум йшов за нею по п'ятах - у маленькому містечку Мамаронек при ній почалася епідемія тифу, якого там не було багато років. На Мангеттені в сім'ї, де працювала Тифозна Мері, померла праля. А в будинку одного з найбагатших адвокатів того часу на тиф захворіли 7 із 8 членів сім'ї.
У 1906 році Мері найняла ще одна забезпечена людина, але її рідних і працівників спіткала та сама доля, що й усіх інших. Покоївка захворіла на тиф, а дочка Волтера померла від хвороби. Тоді він звернувся до дослідника Дж.Сопера, який припустив, що рознощиком є їхня кухарка. Він кілька разів пропонував дівчині здати аналізи, але Тифозна Мері це сприймала, як образу - вона почувалася здоровою.
Цікаво, що на той час до ірландських іммігрантів американці були налаштовані негативно - вважалося, що приїжджі у себе на батьківщині живуть у нетрях, тому можуть хворіти на що завгодно. Крім того, у 19 столітті в США сама думка про те, що абсолютно здорова людина, у якої немає жодних симптомів, може стати причиною хвороби, здавалася дикою.
На що хворіла Мері і як її спіймали
Не домігшись від кухарки добровільної здачі аналізів, Дж.Сопер пішов до суду. Він пояснював, що саме Мері може бути причиною тифу, і якщо вчасно цього не виявити, в Нью-Йорку станеться епідемія. Влада міста прислухалася до слів дослідника і відправила до кухарки лікаря зі співробітниками поліції.
Кухарку під вартою привезли в інфекційну лікарню, де два місяці поспіль регулярно брали аналізи крові, калу і сечі. Увесь цей час жодних слідів тифу не було, тільки наприкінці другого місяця перебування Мері в лікарні лікарі знайшли те, що шукали. Осередок тифу був у ділянці жовчного міхура, і кухарці запропонували видалити його, але вона відповіла відмовою. Тоді Тифозну Мері направили на острів Норт-Бразер у свій перший карантин. Лікарі припустили, що дівчина вже народилася з інфекцією, оскільки її мати перенесла черевний тиф під час вагітності.
Сама дівчина себе хворою не вважала, ба більше - коханець Мері допомагав їй як міг і передавав аналізи коханої в приватні лабораторії міста. Жодна з них не підтвердила діагноз, поставлений в інфекційній лікарні. Кухарка вважала, що для лікарів вона - "піддослідний кролик", на якому випробовують різні ліки.
19 лютого 1910 року Мері звільнили від карантину, пообіцявши, що дотримуватиметься обережності й перестане працювати кухаркою.
Як довго Мері Меллон перебувала на карантині вдруге
Життя Мері Маллон стало важчим - агенції, які співпрацювали з нею раніше, дізнавшись про хворобу, не хотіли працевлаштовувати дівчину, тому їй довелося змінити професію. Пропрацювавши деякий час пралею, Мері зрозуміла, що заробітки непорівнянні, і, змінивши прізвище, повернулася в кухарське середовище.
Випадки зараження тифом у місцях, де вона працювала, не вдавалося пов'язати з дівчиною до 1915 року. Тоді Мері влаштувалася кухаркою в лікарню, де на тиф захворіли 20 осіб. Головний лікар лікарні викликав Дж.Сопера, щоб той допоміг з'ясувати причину, і дослідник, який прибув на місце, одразу впізнав свою стару знайому.
Тифозну Мері заарештували й відправили на довічний карантин у той самий Норт-Бразер. Через три роки дівчина стала працювати санітаркою, і їй дозволили на один день залишати острів, щоб з'їздити на материк. Того ж року уряд штату Нью-Йорк постановив, що всі люди, які є безсимптомними носіями тифу, можуть отримувати роботу в будь-якій галузі, крім харчової, а також претендувати на субсидії.
У 1938-му році, не зумівши оговтатися від пневмонії, Мері Маллон померла. Її прах кремували і поховали на одному з кладовищ у Бронксі. Тифозна Мері стала першим в історії безсимптомним носієм захворювання, який опинився у вимушеній ізоляції.
Наразі термін "Тифозна Мері" в англійській мові став загальним ім'ям - так називають людей-носіїв небезпечних інфекцій, що відмовляються дотримуватися заходів безпеки і становлять загрозу для суспільства.
