Події епохи Середньовіччя, описані різними письменниками для книжок і сценаристами для фільмів, часто далекі від дійсності. Художня вигадка та естетика картинки дозволили обійтися без непривабливої правди Середньовіччя, а правда ця справді вражає, особливо з висоти XXI століття. Яким було життя в Середньовіччі та як люди підтримували чистоту - далі в матеріалі.
- Яка була гігієна в Середньовіччі у вищого суспільства
- Чому не милися в Середні віки
- Як ходили в туалет у Середньовіччі
- Чим мили голову в Середньовіччі
- Чим чистили зуби в Середньовіччі
- Як прали спідню білизну в Середньовіччі
Яка була гігієна в Середньовіччі у вищого суспільства
Стандартні описи європейських міст різних епох Середньовіччя вражають і шокують одночасно. Вулиці завширшки всього 7-8 метрів наповнювалися смородом нечистот, які відрами виливали просто на тротуари, а невимовний шлейф аромату немитих тіл міг тягнутися сотні метрів. Такі спогади сучасників тих часів далеко не вигадка - до того ж, гігієна в Середньовіччі була сумнівною не тільки для бідних людей, а й для знатних осіб.
У мережі можна зустріти історії про те, як Ізабелла Кастильська, що наприкінці XV століття була королевою Іспанії, зізнавалася, що милася в житті лише двічі - коли народилася і коли вийшла заміж, а один із королів Франції поховав свою доньку незабаром після того, як її заїли воші. На жаль для авторів, це не більше ніж міфи - жодних доказів подібних ситуацій немає. Проте проблеми з гігієною в той час все-таки були.
Чому не милися в Середні віки
Для того щоб розуміти, якою була середньовічна гігієна і чому справи йшли так погано, варто враховувати побут і звичаї того часу. Історики виділяють три причини неякісного догляду за собою:
- Релігія - вважалося, що будь-які тілесні задоволення, зокрема часте купання - це гріх.
- Хвороби - люди вірили, що чисте тіло більше схильне до інфекції, а вода очищає пори, через які в організм проникають хвороботворні бактерії.
- Бідність - ті верстви населення, які не могли забезпечити собі доступ до бодай якихось благ цивілізації, тривалий час не мали змоги користуватися чистою водою чи лазнею регулярно.
Такий підхід до елементарних для сучасного світу правил гігієни був, з одного боку, зумовлений модою та сильним впливом релігії, з іншого, звісно, відсутністю можливостей - наприклад, водогону, зубних паст та щіток, шампунів та інших звичних нам нині доглядових засобів.
Справедливості заради варто зауважити, що гігієна в Середньовіччі все-таки була, нехай і на дуже низькому рівні. Це означає, що лазні будували, навіть громадські, ними користувалися, але дуже рідко.
І якщо в Російській імперії заведено було ходити в лазню раз на тиждень, і робили це люди найрізноманітніших станів, то в Європі миття відбувалося набагато рідше. Особливо це помітно за періодами епідемій - тоді європейці взагалі переставали митися, будучи впевненими, що хвороби швидше поширюються в чистоті.
Як ходили в туалет у Середньовіччі
Туалет у Середньовіччі в тому вигляді, який знайомий кожній сучасній людині, був відсутній через брак технологій. Однак нужду люди все-таки справляли, тому вміст відер і нічних горщиків просто виливали на вулицю. Так чинили і бідняки, і багатії з тією лише різницею, що в палацах у знаті були збудовані спеціальні приміщення під назвами "гардеробні". Це був виступ у стіні, де робили отвір, через який можна було скинути всі випорожнення в спеціальний рів, виритий під стіною замку. Як альтернатива, якщо замок, наприклад, був побудований біля моря або річки, калові маси і сеча потрапляли відразу у воду і змивалися природним чином. В інших випадках єдиним прибиральником Середньовіччя, який хоч якось очищав вулиці, був дощ.
Чим мили голову в Середньовіччі
Своєрідна гігієна в Середні віки в Європі стосувалася не тільки справляння природної потреби, а й догляду за собою. Приміром, голову в ті часи не мили так, як це заведено зараз - скоріше, всіляко очищали сухими способами. Робили пудру з трав або борошна, якою посипали волосся, а потім вичісували гребенем. Додатково могли нанести суміш з аромаолій, щоб приховати неприємний запах. Знову ж таки - ця опція була доступна лише багатим людям, які все одно страждали від вошей через носіння перук та антисанітарію. Бідняків же паразити атакували сильніше і частіше.
Чим чистили зуби в Середньовіччі
Зубної пасти, зубного порошку, а також зубних щіток у Середньовіччі не існувало так само, як і інших доглядових засобів. Цей факт породив міф про те, що красиві білі зуби вважалися ознакою нижчого прошарку, тому багато шляхетних дам пишалися своєю смердючою посмішкою. А якщо раптом людина у спадок отримувала міцні білосніжні зуби, вона намагалася посміхатися якомога рідше, щоб "не ганьбитися". Історики не підтверджують цю версію - за зубами стан у Середньовіччі не визначали.
Гігієна в Середньовіччі, яку можна було виконувати щодо порожнини рота, - це жування різних паличок, ганчірочок або звичайне полоскання водою. Також могли користуватися природними дарами - жувати трави або золу, а також їсти мед. Це допомагало трохи освіжити подих, але, звісно, жодним чином не покращувало якість зубів, та й подібна практика була радше винятком, ніж правилом.
Як прали спідню білизну в Середньовіччі
Якщо ви вже зрозуміли, як часто милися в Середньовіччі, то логічно з'ясувати, що ж робили зі спідньою білизною, адже якщо людина так довго не очищає тіло, отже, і тканина, що до нього прилягає, швидко забруднюється?
Спідню білизну в Середньовіччі прали рідко, тому що такий процес виявлявся надто трудомістким через відсутність доступу до чистої води і мийних засобів. У рідкісних випадках могли натирати спідню білизну золою або піском, навіть поливати сечею, сподіваючись на луг у її складі. Потім білизну замочували надовго у воді або носили полоскати до водойми. Заможніші люди мали змогу часто міняти все те, що стосується тіла насамперед, але бідняки, знову ж таки, носили брудну білизну дуже й дуже довго, не маючи змінної.
