Перший і досі єдиний президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв вчора закінчив своє майже 30-річне царювання, давши початок непрозорому процесу передачі влади у багатій на нафту країні Центральної Азії. Під час довгої промови, яку він виголосив під час телевізійного звернення, 78-річний президент сказав, що його рішення нарешті відступити «було не легким».
«Ми нанесли Казахстан на мапу там, де ніколи не було такої країни. Я бачу своїм майбутнім завданням підтримку нового покоління лідерів, які продовжать трансформації в країні», - цитує слова Назарбаєва Foreign Policy.
Видання зауважує, що промова казахського першого президента натякає, щовін хоч і пішов з посади, але не випустить з рук владу над країною. Літній лідер, який правив Казахстаном ще з часів СРСР, оголосив, що спікер Сенату і його вірний політичний союзник Касим-Жомарт Токаєв візьме на себе президентські повноваження до проведення виборів у 2020 році. Foreign Policy нагадує, що у Назарбаєва є особливий статус «лідера нації». Він позиціонує себе як батька-засновника держави, наголошуючи на своїх здобутках у розпад економічного і геополітичного хаосу після розпаду СРСР.
«Думаю, ключовим меседжем для людей за межами країни було те, що Казахстан продовжить вести справи, як зазвичай, у вимірі зовнішньополітичних і внутрішньополітичних пріоритетів», - сказав заступник казахського міністра закордонних справ Роман Василенко.
Хоч Назарбаєв лишає після себе спадщину державника, який обережно балансував у відносинах між Китаєм, Росією і США, а також підняв стандарти життя в країні, його відставка відбулася на тлі економічної стагнації в Казахстані, а також зростання невдоволення автократичним урядом. У лютому протести через смерть кількох дітей під час пожежі в багатоповерхівці, батьки яких були змушені працювати в нічну зміну, стали іскрою для спалаху громадянського невдоволення через ендемічну корупцію і скорочення економічних можливостей в країні. Зростання тиску призвело до того, що Назарбаєв розпустив свій уряд в лютому, намагаючись заспокоїти громадське невдоволення.
Оголошуючи про свою відставку, Назарбаєв, здається, знову зробив це через зростання народного роздратування через невизначеність майбутнього Казахстану.
«Для Казахстану закінчилася епоха. Було очевидним, що він увійшов у незворотний період політичної стагнації, де будь-яке значне рішення почали відкладати на часи після Назарбаєва», - сказав експерт з питань Центральної Азії Університету Глазго Лука Анкеші.
Читайте також"Казахстан просто розірвуть": політолог пояснив, чому Назарбаєв пішов у відставку зараз
Він додав, що, поступившись кріслом президента добровільно, Назарбаєв тепер може зіграли ключову роль в управлінні закулісним процесом обрання наступника, особливо якщо зважити на ті широкі повноваження, які все одно лишаються за ним. Це означає, що Назарбаєв і далі буде визначати напрямок майбутнього Казахстану. Особливо це стосується зовнішньої політики, в якій він підтримував тісні зв’язки з російським автократом Володимиром Путіним і китайським лідером Си Цзиньпіном. У Назарбаєва склалися також хороші відносини з Вашингтоном. У січні 2018 року Дональд Трамп запросив його у Білий дім.
«Не думаю, що система може перевинайти себе. Еліти зосередять сили на консолідації влади, а не на лібералізації чи реформуванні країни», - додав Анкеші.
Вміла навігація в міжнародному ландшафті буде головним пріоритетом для того, кого б не обрали наступним президентом Казахстану. Новому лідеру доведеться покладатися на Назарбаєва і його нову роль у відносинах з казахськими сусідами.
«Немає чіткого «другого номера» на черзі. Тому на кого б не впав вибір, йому доведеться мати досвід у міжнародних відносинах. Це повинен бути хтось, чия висота і майстерність дозволить йому сісти за стіл з Путіним чи Си Цзиньпіном», - сказав колишній посол США в Казахстані Вільям Кортні.
Читайте такожАналітик розповів, кого Назарбаєв хоче зробити наступним президентом
Центральноазіатська країна – член Євразійського Союзу, організованого Москвою. Водночас Астана позиціонує себе як невід’ємна частина титульного китайського проекту «Єдиний пояс, єдиний шлях». Казахстан підтримує тісні відносини як з Росією, так і з Китаєм попри все більш реваншистську і націоналістичну зовнішню політику обох країн. Аналітики вважають, що тепер після відставки Назарбаєва Москва і Пекін будуть дуже пильно стежити, щоб Казахстан рухався далі так, як їм вигідно.
«Росія показала світу, що вона буде агресивною, якщо треба, особливо на території колишнього СРСР. Казахстан не має ніякого зовнішнього захисту. І якщо Росія вирішить влаштувати проблеми, наслідки для неї будуть меншими, ніж будь-де», - сказав колишній директор з питань Росії й Центральної Азії в Раді національної безпеки США Пол Стронський, який працював в адміністрації Барака Обами.
